童养媳什么意思

Не плутати з ?вропою — частиною св?ту в П?вн?чн?й п?вкул?.

Скорочення ?С також ма? ?нш? значення.

?вропейський Союз ?ншими оф?ц?йними мовами ?С: Англ?йська: European Union Болгарська: Европейски съюз Грецька: Ευρωπα?κ? ?νωση Данська: Den Europ?iske Union Естонська: Euroopa Liit ?рландська: An tAontas Eorpach ?спанська: Unión Europea ?тал?йська: Unione europea Латиська: Eiropas Savienība Литовська: Europos S?junga Мальт?йська: Unjoni Ewropea Н?дерландська: Europese Unie Н?мецька: Europ?ische Union Польська: Unia Europejska Португальська: Uni?o Europeia Румунська: Uniunea European? Словацька: Európska únia Словенська: Evropska unija Угорська: Európai Unió Ф?нська: Euroopan unioni Французька: Union européenne Хорватська: Europska unija Чеська: Evropská unie Шведська: Europeiska unionen
Прапор
Дев?з: лат. In varietate concordia (?дн?сть у р?зноман?тт?)
Г?мн: н?м. An die Freude (Ода до радост?) ??нструментальна верс?я?
Розташування ?вропейського Союзу Розташування ?вропейського Союзу (зеленим кольором)
Столиця	Брюссель (де-факто)
Найб?льше м?сто	Берл?н
Оф?ц?йн? мови	24 мови
Форма правл?ння	Наднац?ональний союз
- Президент ?вропейсько? ком?с??	Урсула фон дер Ля?н
- Голова ?вропейсько? Ради	Антон?у Кошта
- Голова ?вропейського парламенту	Роберта Мецола
- Головування в Рад? ?вропейського Союзу	Дан?я
Формування
- Паризький догов?р	18 кв?тня 1951
- Римськ? договори	1 с?чня 1958
- ?диний ?вропейський акт	1 липня 1987
- Маастрихтський догов?р	1 листопада 1993
- Л?сабонська угода	1 грудня 2009
- Останн? розширення	1 липня 2013 (Хорват?я)
- Вих?д Велико? Британ?? з ?С	31 с?чня 2020 (Сполучене Корол?вство)
Площа
- Загалом	4 233 262 км2 (7-ма)
- Внутр. води	3,08 %
Населення
- оц?нка 2023	▲ 449,2 млн. (3-тя)
- перепис 2013	505 163 008
- Густота	116 ос./км2
ВВП (ПКС)	2021 р., оц?нка
- Повний	▲ $21,5 трлн (2-га)
- На душу населення	▲ $48 304 (24-та)
ВВП (ном.)	2021 р?к, оц?нка
- Повний	$17,0 трлн (2-га)
- На душу населення	$40 995 (22-га)
?ЛР (2019)	▲ 0,911 (дуже високий) (14-та)
Валюта	?вро (€) (EUR) ?нш? Болгарський лев (BGN) Чеська крона (CZK) Данська крона (DKK) Угорський форинт (HUF) Злотий (PLN) Румунський лей (RON) Шведська крона (SEK) (Класиф?кац?я валют (ISO 4217))
Часовий пояс	WET (Всесв?тн?й координований час) CET (Всесв?тн?й координований час+1) EET (Всесв?тн?й координований час+2) (в?д UTC+0 до UTC+2)
- Л?тн?й час	WEST (Всесв?тн?й координований час+1) CEST (Всесв?тн?й координований час+2) EEST (UTC+3) (в?д UTC+1 до UTC+3))
Домен	.eu
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?вропейський Союз

?вропе?йський Сою?з, ?нод? також ?вропе?йська У?н?я (скорочення: ?вросою?з, ?С) — економ?чний ? пол?тичний союз, що об'?дну? 27 держав-член?в, що розташован? в ?вроп?. Веде св?й початок в?д утворення ?вропейсько? сп?льноти з вуг?лля й стал? (?СВС) ? ?вропейсько? економ?чно? сп?льноти (?ЕС), як? складались ?з шести кра?н у 1957 роц?. У наступних роках територ?я ?С була зб?льшена за рахунок включення нових держав-учасниць, тод? як ?С зб?льшував сферу свого впливу шляхом розширення пол?тичних повноважень. У сучасному вигляд? ?сну? на основ? Маастрихтського договору, п?дписаному 7 лютого 1992 року й чинному в?д 1 листопада 1993. Останн?й значний перегляд конституц?йних принцип?в ?С був затверджений у Л?сабонськ?й угод?, яка набула чинност? 2009 року. Юридично в ?С нема? столиц?, але де-факто нею ? м?сто Брюссель, де базу?ться б?льш?сть ?нституц?й ?вропейського Союзу.

?С д?? через систему незалежних наднац?ональних ?нституц?й ? сп?льно узгоджених р?шень держав-член?в. Найважлив?шими ?нституц?ями ?С ?: ?вропейська ком?с?я, Рада ?вропейського Союзу, ?вропейська рада, Суд ?вропейського Союзу, ?вропейський центральний банк ? ?вропейський парламент, який обирають кожн? 5 рок?в громадяни ?вропейського Союзу.

У ?С д?? ?диний ринок через стандартизовану систему закон?в, що д?ють у вс?х державах-членах. У Шенгенськ?й зон? (у склад яко? входять 25 держав-член?в й 4 держави, що не ? членами ?С) паспортний контроль скасовано. Пол?тика ?С спрямована на забезпечення в?льного руху людей, товар?в, послуг ? кап?талу, законодавчих акт?в про сп?льн? питання справедливост? й п?дтримки сп?льно? торгово? пол?тики, с?льського господарства, рибальства й рег?онального розвитку. ?врозона (валютний союз) була заснована 1999 року й вступила в повну силу 2002 року, коли були введен? в об?г монети й банкноти ?вро. Станом на 2025 р?к, у ?врозону входить 20 держав-учасниць, що використовують ?вро як свою нац?ональну валюту. ?С в?д?гра? важливу роль у сп?льн?й зовн?шн?й ? безпеков?й пол?тиц?. ?вропейський Союз ма? пост?йн? дипломатичн? м?с?? в усьому св?т? й оф?ц?йних представник?в в ООН, Св?тов?й орган?зац?? торг?вл? (СОТ), ?Велик?й С?мц?? й ?Велик?й двадцятц??.

На сьогодн? ?вропейський Союз займа? площу 4 233 255 км² (7-ме м?сце у св?т?), з населенням близько 445 м?льйон?в людей (3-т? м?сце). Загальний ном?нальний валовий внутр?шн?й продукт становить б?льш як 17 трлн долар?в США (2-ге м?сце), за паритетом куп?вельно? спроможност? — 21 трлн долар?в США (2-ге м?сце). Якщо вважати ?С кра?ною, то за доходом на душу населення в?н входив би в тридцятку (якщо окремо в рейтингу враховувати кра?ни-члени ?С) або двадцятку (якщо не враховувати) найзаможн?ших кра?н св?ту (серед ус?х 186 або 158 в?дпов?дно) ?С сьогодн? не ма? власних збройних сил, але сприя? в?йськовому сп?вроб?тництву його кра?н-член?в, б?льш?сть яких ? членами НАТО. Через великий пол?тичний ? економ?чний глобальний уплив ?вропейський Союз розглядають одн??ю з потенц?йних наддержав.

Назва

?вропейський Союз пройшов к?лька етап?в розвитку й зм?ни назв. Спершу 1951 року була створена ?вропе?йська сп?льно?та з вуг??лля та ста?л? (?СВС), метою яко? було сприяння економ?чн?й ?нтеграц?? шести кра?н-засновник?в. 1957 року на основ? Римських договор?в виникли ?вропе?йська економ??чна сп?льно?та (?ЕС) та ?вропе?йська сп?льно?та з а?томно? ене?рг?? (?вра?том). Разом ц? три м?жнародн? орган?зац?? утворювали ?вропе?йськ? сп?льно?ти (?С), як? керувалися одним набором ?нституц?й.

1993 року п?сля п?дписання Маастрихтського договору орган?зац?я оф?ц?йно отримала сучасну назву — ?вропе?йський Сою?з (?С), в?дображаючи ширший пол?тичний та економ?чний союз м?ж державами-членами.

Деяк? публ?цисти вважають, що в укра?нськ?й мов? варто використовувати назву ?вропе?йська У?н?я (?У), оск?льки слово ун?я краще переда? ?сторичн? та культурн? особливост? об'?днань держав у ?вроп?, наприклад Шведсько-норвезька ун?я тощо. Також уживання слова ун?я усува? мовознавч? та конотац?йн? проблеми, наприклад плутанину сучасного об'?днання з ?вропейськими сп?льнотами (?С), як? ?снували до 1993 року.

?стор?я

В?д к?нця Друго? св?тово? в?йни суверенн? ?вропейськ? кра?ни укладали договори й тим самим сп?впрацювали й узгоджували пол?тику (або об'?днували суверен?тет) у дедал? б?льш?й к?лькост? сфер, у так званому ?вропейському ?нтеграц?йному про?кт? чи буд?вництв? ?вропи (фр. la construction européenne). Наступна хронолог?я окреслю? правову основу ?вропейського Союзу (?С) — фундаменту цього об'?днання. ?С успадкував багато сво?х нин?шн?х обов'язк?в в?д ?вропейських Сп?втовариств, заснованих у 1950-х роках у дус? Декларац?? Шумана.

Передумови

?спанськ? та австр?йськ? ?вропейськ? земл? Габсбург?в, 1700

Протягом стол?ть п?сля пад?ння Риму 476 року к?лька ?вропейських держав розглядали себе як translatio imperii (?передача правл?ння?) не?снуючо? тод? вже Римсько? ?мпер??: ?мпер?я Франк?в (481—843) ? Священна Римська ?мпер?я (962—1806) намагалися тим самим в?дродити Рим на Заход?. Ця пол?тична ф?лософ?я наднац?онального панування над континентом, аналог?чна прикладу древньо? Римсько? ?мпер??, привела в ранньму середньов?чч? до концепц?? в?дродження ?мпер?? (?в?дновлення ?мпер???) або у форм? Reichsidee (??мперська ?дея?), або як рел?г?йно натхненний Imperium Christianum (?християнська ?мпер?я?) Середньов?чний християнський св?т ? пол?тична влада папства були назван? такими, що сприяють ?вропейськ?й ?нтеграц?? ? ?дност?..

У сх?дних частинах континенту Московське Царство ?, врешт?-решт, Рос?йська ?мпер?я (1547—1917) оголосили Москву Трет?м Римом ? спадко?мцем сх?дних традиц?й п?сля пад?ння Константинополя 1453 року. Розрив м?ж грецьким Сходом ? латинським Заходом уже зб?льшився через пол?тичний под?л Римсько? ?мпер?? в IV стол?тт? та Велик?й схизм? 1054 року. У XX стол?тт? його знову поглиблено зал?зною зав?сою (1945—1991). 2004 року почалося розширення ?вропейського Союзу в напрямку Центрально-сх?дно? ?вропи.

Загально?вропейська пол?тична думка справд? виникла в XIX стол?тт?, натхненна л?беральними ?деями Французько? та Американсько? революц?й п?сля загибел? ?мпер?? Наполеона (1804—1815). У десятил?ття п?сля п?дсумк?в В?денського конгресу ?деали ?вропейсько? ?дност? процв?тали на всьому континент?, особливо в працях Войцеха Ястшембовського (1799—1882) ? Джузеппе Мацц?н? (1805—1872). Терм?н Сполучен? Штати ?вропи (фр. états-Unis d'Europe) ужив В?ктор Гюго (1802—1885) п?д час виступу на М?жнародному конгрес? миру, що в?дбувся в Париж? в 1849 роц?:

Прийде день, коли вс? нац?? на нашому континент? утворять ?вропейське братство ... Настане день, коли ми побачимо ... Сполучен? Штати Америки та Сполучен? Штати ?вропи в?ч-на-в?ч, що тягнуться один до одного через моря.

?вропа, де пану? Франц?я в 1812

Протягом м?жво?нного пер?оду усв?домлення того, що нац?ональн? ринки ?вропи вза?мозалежн?, хоча й конфронтац?йн?, поряд з? спостереженням за б?льшим ? зростаючим ринком США з другого боку океану живило потяг до економ?чно? ?нтеграц?? континенту. 1920 р. виступаючи за створення ?вропейського економ?чного союзу, британський економ?ст Джон Мейнард Кейнс писав, що ?сл?д створити В?льну профсп?лку…, яка б не вводила жодних протекц?он?стських мит проти продукт?в ?нших член?в Союзу?. Протягом того самого десятил?ття Р?чард фон Куденгове-Калерг?, один ?з перших, хто уявив соб? сучасний пол?тичний союз ?вропи, заснував рух ?Пан-?вропа?. Його ?де? вплинули на його сучасник?в, серед яких тод?шн?й прем'?р-м?н?стр Франц?? Ар?ст?д Бр?ан. 1929 р. Бр?ан виступив з промовою за ?вропейський Союз перед асамбле?ю Л?ги Нац?й, попередниц? ООН. У сво?му рад?озверненн? в березн? 1943 року, коли все ще вирувала в?йна, прем'?р-м?н?стр Сполученого Корол?вства сер В?нстон Черчилль тепло сказав про ?в?дновлення справжньо? велич? ?вропи? п?сля досягнення перемоги ? розм?рковував про пово?нне створення ?Ради ?вропи? що об'?днало б ?вропейськ? держави для побудови миру.

Попередньо (1945—1951)

Робер Шуман, один з сп?взасновник?в ?вропейського Союзу.

По зак?нченн? Друго? св?тово? в?йни (1939—1945) ?вропа була зруйнована. Н?меччина була знищена, як з погляду людського життя, так ? матер?ально. Франц?я та Сполучене Корол?вство, як? оголосили в?йну нацистськ?й Н?меччин? у вересн? 1939 року, хоч ? перемогли в ц?й в?йн?, але також зазнали великих збитк?в, що сильно вплинуло на ?хню економ?ку й св?товий авторитет. Щойно зак?нчився конфл?кт у ?вроп?, 8 травня 1945 року н?мецький режим був звинувачений у в?йн?, оск?льки його експанс?он?стська пол?тика призвела до того, що кра?на захопила, а в деяких випадках ? анексувала, територ?? ?нших ?вропейських кра?н. Н?меччина була окупована союзниками, як? розд?лили кра?ну на чотири частини.

У наступних роках обурення й недов?ра серед ?вропейських народ?в ускладнювали примирення. У цьому контекст? м?н?стр закордонних справ Франц?? Робер Шуман р?шуче захищав створення Зах?дно? Н?меччини як об'?днання трьох окупац?йних зон, контрольованих зах?дними демократичними державами (Тризон?я), залишаючи осторонь зону, окуповану Радянським Союзом. Шуман, особа н?мецько-люксембурзького походження,й мав три нац?ональност? (французьку, н?мецьку й люксембурзьку), що дало йому змогу зрозум?ти складн?сть ?вропейських конфл?кт?в ? виробити особливий ?нтерес до ?вропейського об'?днання.

9 травня 1950 року, через п'ять рок?в п?сля кап?туляц?? нацистського режиму, Шуман звернувся до Зах?дно? Н?меччини та ?нших ?вропейських кра?н з ?де?ю створити ?диний загальний транснац?ональний орган для управл?ння сво?ми п?дпри?мствами з виробництва, стратег?чно важливими для в?йськових потреб, стал? та вуг?лля. Цю промову, в?дому як ?Декларац?я Шумана?, в?тали ?вропейськ? уряди та ознаменували початок мирно? ?вропейсько? ?нтеграц??, на в?дм?ну в?д нац?онал?стичного напрямку та напруженого дово?нного суперництва. Це була перша конкретна оф?ц?йна пропозиц?я щодо ?вропейського об'?днання. Одн??ю з головних ц?лей плану стало примирення Франц?? та Н?меччини ? недопущення м?ж ними в?йни у майбутньому, а також слабк?сть ?вропейц?в на фон? появи двох наддержав — Сполучених Штат?в та Радянського Союзу. Б?льш того, насл?дки конфл?кту спонукали ?вропейських громадян до прагнення створити в?льн?ший ? чесн?ший континент, оск?льки в?дносини м?ж кра?нами мали розвиватись суто мирним шляхом, щоб уникнути нового конфл?кту м?ж ?вропейськими кра?нами.

?вропейськ? сп?льноти

Держави-засновники ?вропейсько? сп?льноти з вуг?лля та стал? (?СВС). У той час Алжир був частиною територ?? Четверто? Французько? республ?ки.

18 кв?тня 1951 року ?план Шумана? було реал?зовано через п?дписання Паризького договору про створення ?вропейсько? сп?льноти з вуг?лля ? стал? (?СВС), що сприяло обм?ну сировиною, необх?дною для металург??, тим самим прискорюючи економ?чний р?ст, що дало незалежн?сть виробництва в ?вроп? в?д зовн?шн?х ринк?в. До складу ?СВС ув?йшли ш?сть кра?н: Бельг?я, ?тал?я, Люксембург, Н?дерланди, Франц?я та ФРН (??вропейська ш?стка?, яка надал? стала ?локомотивом? ?вропейсько? ?нтеграц??). Догов?р про ?СВС набув чинност? 23 липня 1952 року.

27 травня 1952 року, у розпал Холодно? в?йни, кра?ни ??вропейсько? ш?стки? п?дписують Догов?р про заснування ?вропейсько? оборонно? сп?льноти (?ОС). П'ять член?в ?СВС ратиф?кували цей догов?р, окр?м Франц??, де у серпн? 1954 р. парламент п?сля довгих дискус?й вир?шив в?дкласти ратиф?кац?ю. Враховуючи цю ситуац?ю, старий Брюссельський догов?р 1948 р. став основою для створення Зах?дно?вропейського союзу (З?С), який протягом десятил?ть буде ?диною ?вропейською орган?зац??ю, що в?дпов?да? за оборону та безпеку, до набрання чинност? Амстердамського договору 1999 року. Хоча це посилило старий догов?р, але З?С був лише т?ньовою орган?зац??ю НАТО, як?й було доручено забезпечити захист ?вропейських кра?н в?д г?потетично? ядерно? атаки.

10 вересня 1952 року м?н?стри закордонних справ кра?н-член?в ?СВС доручають Сп?льним зборам ?СВС (прообразу майбутнього ?вропейського Парламенту) розробити про?кт Статуту ?вропейського пол?тичного сп?втовариства (?ПС). Про?кт Договору про ?вропейське пол?тичне сп?втовариство, п?дготовлений ?Асамблею ad hoc?, був готовий у лютому 1953 р. ? передбачав створення повноц?нно ?нституц?онально? структури влади, що максимально була наближена до нац?онально? модел? ? мала функц?онувати в?дпов?дно до принципу под?лу влади. Так, законодавчий орган влади — двопалатний парламент (палата народ?в ? Сенат), нижня палата якого мала обиратися шляхом загального голосування, що зд?йснював законодавчу д?яльн?сть ? схвалював бюджет простою б?льш?стю голос?в обох палат, а також забезпечував демократичний контроль. ?вропейський виконавчий ком?тет мав зд?йснювати кер?вництво Сп?втовариством ? волод?в правом законодавчо? ?н?ц?ативи. В?н мав стати сво?р?дним урядом, що за функц?ями нагадую сучасну ?вропейську Ком?с?ю. На Раду нац?ональних м?н?стр?в покладався обов'язок гармон?зувати д?яльн?сть ?вропейського виконавчого ком?тету ? уряд?в держав-член?в. Суд мав виступати в рол? сво?р?дного Касац?йного Суду, до якого могли звертатися як юридичн?, так ? ф?зичн? особи. Соц?ально-економ?чна рада виконувала консультативн? функц??.

Найважлив?шим досягненням 50-х рок?в стало п?дписання в 1957 р. Римських договор?в про заснування ?вропейсько? економ?чно? сп?льноти (?ЕС), для досягнення прогресу кра?нами-учасницями ?СВС в економ?чн?й, соц?альн?й та пол?тичн?й сп?впрац?. Метою ?ЕС визначалося усунення внутр?шн?х торговельних бар'?р?в усередин? Сп?льноти (створення зони в?льно? торг?вл?), створення митного союзу ?, нарешт? — створення сп?льного ринку (забезпечення в?льного руху по територ?? кра?н-учасниць Сп?льноти товар?в, послуг, кап?талу, робочо? сили). Ц? документи також сформували третю сп?льноту безстроково? тривалост? — ?вропейська сп?льнота з атомно? енерг?? (?вратом). Метою ?вратому визначалась сп?впраця кра?н-член?в у використанн? ядерно? енерг?? у мирних ц?лях. Обидва договори набули чинност? 1 с?чня 1958 року.

Союз ?трьох колон?

Пад?ння Зал?зно? зав?си у 1989 в?дкрило шлях до подальшого розширення ?С у Сх?дну ?вропу. На фото: пад?ння Берл?нського муру.

8 кв?тня 1965 року було п?дписано Догов?р про злиття виконавчих орган?в ?СВС, ?вратому та ?ЕС шляхом створення ?вропейсько? Ком?с?? та Ради ?вропейського Союзу. 1 липня 1967 року цей Догов?р набув чинност?. 1968 року завершу?ться формування зони в?льно? торг?вл? та митного союзу (перших двох етап?в ?нтеграц??) ?вропейського економ?чного сп?втовариства (?ЕС). Наприк?нц? 1969 року завершу?ться формування сп?льного ринку (третього етапу ?нтеграц??) ?ЕС. Ц?л? ?ЕС, визначен? Римським договором 1957 року, виявились досягнутими.

На початку 70-х рок?в розпочався процес розширення ?ЕС. 1 с?чня 1973 року членами ?ЕС стали Сполучене Корол?вство, Дан?я, ?рланд?я. 1 с?чня 1981 року членом ?ЕС стала Грец?я. 1 с?чня 1986 року членами ?ЕС стали ?спан?я та Португал?я.

1 липня 1987 року набув чинност? ?диний ?вропейський акт, п?дписаний у лютому 1986 року. Цей документ визначив подальш? ц?л? ?вропейсько? ?нтеграц??. Зокрема, в?н поставив за мету створення до 1 с?чня 1993 року ?диного внутр?шнього ринку (наступного етапу економ?чно? ?нтеграц??, що передбачав гармон?зац?ю економ?чно? пол?тики та ?нституц?й), запровадив сп?льну пол?тику в соц?альн?й сфер?, у галуз? науково-технолог?чного розвитку, охорони довк?лля. Цей документ також передбачав зм?ни до договор?в про утворення ?вропейських Сп?льнот, зокрема створював ?вропейську раду, а також поширив ?нтеграц?йний процес на сферу зовн?шньо? пол?тики. Кр?м того, у ?диному ?вропейському акт? було поставлено питання про створення ?вропейського Союзу, який мав стати ?нститутом не лише економ?чним, а й пол?тичним.

7 лютого 1992 року в Маастрихт? було п?дписано Маастрихтський догов?р (?нша назва — Догов?р про ?вропейський Союз; саме поняття ??вропейський Союз? з'явилось ще п?д час Паризько? конференц?? 1972 року). Догов?р набув чинност? 1 листопада 1993 року. В?н визначив так зван? ?три колони? ?вропейського Союзу:

• ?перша колона? — ?вропейськ? Сп?льноти: ?СВС, ?вратом та ?вропейська Сп?льнота (зам?сть старо? назви ??вропейська Економ?чна Сп?льнота?). Причому ?вропейська Сп?льнота ? серцевиною та каркасом процесу ?нтеграц?? ? за сво?ми властивостями становить ?наднац?ональний феномен?;
• ?друга колона? — сп?льна зовн?шня та безпекова пол?тика;
• ?третя колона? — сп?вроб?тництво у сферах юстиц?? та внутр?шн?х справ.

Також цей догов?р встановлював ?вропейське громадянство, а також було ухвалено р?шення про створення ?дино? валюти, ?вро, яка повинна була бути введена в об?г у 2002 роц? п?д управл?нням ?вропейського центрального банку.

В економ?чному сенс? прийняття Маастрихтського договору означало курс на завершення формування ?диного внутр?шнього ринку (четвертий р?вень економ?чно? ?нтеграц??) та перех?д до реал?зац?? ?де? економ?чного та валютного союзу (п'ятий — найвищий р?вень економ?чно? ?нтеграц??).

1 с?чня 1995 року членами ?вропейського Союзу стали Ф?нлянд?я, Австр?я та Швец?я.

Союз XXI стол?ття, в?д Амстердама до Л?сабона

2 жовтня 1997 року було п?дписано Амстердамський догов?р (набув чинност? 1 травня 1999 року). Цей догов?р визначив принципи свободи, демократ?? та поваги до прав людини, включаючи принцип сталого розвитку. Також набула чинност? Шенгенська угода про в?льне (безв?зове) пересування громадян у межах ?вропейського Союзу (укладена 1985 року).

26 лютого 2001 року був п?дписаний Н?ццький догов?р, який передбачав зм?ни в механ?змах ?нституц?йного розвитку ?С з огляду на його майбутн? розширення. Зокрема, квоти представництва в ?нституц?ях ?С були перерозпод?лен? з урахуванням потенц?йно? участ? у них нових член?в. Положення цього договору набрали чинност? 1 лютого 2003 року.

Банкноти ?вро. З часу запровадження у 2002 роц?, валютою стало користуватися 19 кра?н.

1 с?чня 2002 року до гот?вкового об?гу була введена ?дина грошова одиниця ?С — ?вро, що стало етапом переходу до формування економ?чного та валютного союзу ?С — найвищого етапу ?нтеграц??. Станом на 2017 р?к, ?вро перебува? в об?гу на територ?? 19 кра?н-член?в ?С. Сполучене Корол?вство та Дан?я вир?шили в?дмовитися в?д введення ?вро на сво?й територ??, ус? ?нш? кра?ни ран?ше чи п?зн?ше зобов'язан? при?днатися до ?врозони.

1 травня 2004 року в?дбулося найб?льше за усю ?стор?ю розширення ?вропейського Союзу. Новими членами стали одразу десять кра?н: Естон?я, К?пр, Латв?я, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словен?я, Угорщина та Чех?я.

17—18 червня 2004 року на Сам?т? ?С у Брюссел? було схвалено текст ?вропейсько? конституц??. 29 жовтня 2004 року Угоду про ?вропейську конституц?ю було п?дписано главами держав та уряд?в 25 кра?н-член?в ?С у Рим?. Конституц?я ?С склада?ться з чотирьох розд?л?в, у яких в?дображено головн? ц?л?, завдання та функц?? ?С, орган?зац?йна структура та процедура прийняття р?шень, права ? обов'язки вс?х ?вропейських орган?в управл?ння, а також напрямки д?яльност? орган?зац??. 29 травня ? 1 червня 2005 року населення Франц?? та Н?дерланд?в голосу? проти Конституц?йного договору. Негативн? р?шення референдум?в спричинили паузу у прийнятт? ?вропейсько? конституц??.

У жовтн? 2005 року ?С почина? переговори про вступ ?з Туреччиною та Хорват??ю. 1 с?чня 2007 року до ?вропейського Союзу приймають Болгар?ю ? Румун?ю. ?вропейський Союз нал?чу? 27 член?в.

П?дписанти Л?сабонсько? угоди, 13 грудня 2007. Л?сабонська угода внесла деяк? нововведення в основоположний Догов?р про ?вропейський Союз

У грудн? 2007 року глави держав ? уряд?в ?С п?дписали Л?сабонський догов?р про реформу ?вропейського Союзу (набув чинност? 1 грудня 2009 року). В?н поставив ?С на нову догов?рну основу ? зробив його демократичн?шим, прозор?шим ? ефективн?шим. Прийняття р?шень ?С було полегшено за рахунок того, що в багатьох випадках в?дпала потреба в одностайному голосуванн?. Р?шення, що приймаються квал?ф?кованою б?льш?стю, поширюються тепер на багато ?нших сфер. Починаючи з 2014 року, для прийняття р?шень Ради ?С принципово необх?дна ?подв?йна б?льш?сть?. В?дпов?дно до цього, для прийняття р?шення ?вропейського Союзу у Рад? м?н?стр?в потр?бна б?льш?сть у 55 % кра?н-член?в, що нал?чують 65 % населення (перех?дне положення до 2017 року). Кр?м того, з'явилася посада ?Голови ?вропейсько? Ради? та ?Високого представника ?вросоюзу з питань пол?тики безпеки й зовн?шньо? пол?тики?, який в?дпов?да? за зовн?шн? в?дносини ?вросп?льноти. Також Л?сабонський догов?р зробив Харт?ю основних прав ?вропейського Союзу юридично обов'язковими для держав-член?в.

У 2012 роц? ?вропейський Союз отримав Нобел?вську прем?ю миру ?За внесок впродовж б?льше шести десятил?ть у просування миру ? примирення, демократ?? та прав людини у ?вроп??.

1 липня 2013 року 28-м членом ?С стала Хорват?я.

З початку 2010-х рок?в ?вропейський Союз пережива? ряд випробувальних фактор?в, серед яких боргова криза в деяких кра?нах ?врозони, зростаюча м?грац?я з близькосх?дних кра?н та вих?д Сполученого Корол?вства з ?С. 2018 року було оголошено про завершення боргово? кризи в ?врозон? та зменшення обсяг?в нелегально? м?грац?? у б?льш н?ж два рази (в?дносно п?ку в 2015-му). Вих?д Сполученого Корол?вства з ?С був запланований на 29 березня 2019 року, п?зн?ше в?дкладений на 31 жовтня 2019-го, пот?м на 31 с?чня 2020 року.

Хронолог?я формування

П?дписаний Д?? з Документ

1948 1948 Брюссельський догов?р

1951 1952 Паризький догов?р

1954 1955 Поправки до Брюссельського договору

1957 1958 Римськ? договори

1965 1967 Догов?р злиття

1975 Н/Д Висновки ?вропейсько? ради

1985 1985 Шенгенська угода

1986 1987 ?диний ?вропейський акт

1992 1993 Маастрихтський догов?р

1997 1999 Амстердамський догов?р

2001 2003 Н?ццький догов?р

2007 2009 Л?сабонська угода

П?двалини ?вропейського Союзу:

?вропейськ? сп?льноти

?вропейська сп?льнота з атомно? енерг?? (?вратом)

?вропейська сп?льнота з вуг?лля та стал? (?СВС)

Терм?н д?? договору минув у 2002 р.

?вропейський Союз (?С)

?вропейська економ?чна сп?льнота (?ЕС)

Шенгенська угода

?вропейська сп?льнота (?С)

Сп?вроб?тництво TREVI (тероризм, радикал?зм, екстрем?зм та м?жнародне насильство)

Правосуддя та внутр?шн? справи

Сп?вроб?тництво м?ж пол?ц??ю та правосуддям у крим?нальних справах

?вропейська пол?тична сп?впраця

Сп?льна зовн?шня та безпекова пол?тика (СЗБП)

Неконсол?дован? органи

Зах?дно?вропейський союз (З?С)

Припинив ?снування у 2011 р.

Хронолог?я розширення

Ан?мац?я розширення ?С, з 1957 по 2020 рр.

Р?к	Кра?на	Загальна к?льк?сть член?в
1957	Бельг?я  ?тал?я  Люксембург  Н?дерланди  Франц?я ФРН	6
1973	Велика Британ?я  Дан?я  ?рланд?я	9
1981	Грец?я	10
1985	Гренланд?я (автономна територ?я Дан??) вийшла з Союзу	10
1986	?спан?я  Португал?я	12
1990	Возз'?днання Н?меччини	12
1995	Австр?я  Ф?нлянд?я  Швец?я	15
2004	Естон?я  К?пр  Латв?я  Литва  Мальта  Польща  Словаччина  Словен?я  Угорщина  Чех?я	25
2007	Болгар?я  Румун?я	27
2013	Хорват?я	28
2020	Велика Британ?я вийшла з Союзу	27

Демограф?я

Населення

Станом на 1 с?чня 2020 року, населення ?вропейського Союзу становило близько 447 млн чолов?к (5,8 % населення св?ту). 2015 року в ?С-28 народилося 5,1 м?льйона д?тей, що в?дпов?да? 10 народжуваност? на 1000, що на 8 народжень нижче середнього св?тового показника. Для пор?вняння: коеф?ц??нт народжуваност? в ?С-28 становив 10,6 у 2000 роц?, 12,8 у 1985 роц? та 16,3 у 1970 роц?. Темп приросту ?? населення був позитивним ? становив 0,23 % у 2016 роц?.

У 2010 роц? 47,3 м?льйона людей, як? проживали в ?С, народилися за межами кра?ни проживання. Це в?дпов?да? 9,4 % в?д загально? к?лькост? населення ?С. З них 31,4 млн (6,3 %) народилися за межами ?С, а 16,0 млн (3,2 %) — в ?нш?й кра?н?-члени ?С. Найб?льша абсолютна к?льк?сть людей, народжених за межами ?С, була в Н?меччин? (6,4 млн), Франц?? (5,1 млн), Сполученому Корол?вств? (4,7 млн), ?спан?? (4,1 млн), ?тал?? (3,2 млн) Та Н?дерландах (1,4 млн)). 2017 року приблизно 825 000 людей набули громадянства держави-члени ?вропейського Союзу. Найб?льшими групами були громадяни Марокко, Албан??, ?нд??, Туреччини та Пакистану. 2,4 млн ?мм?грант?в з кра?н, що не входять до ?С, ув?йшли до ?С у 2017 роц?.

Урбан?зац?я

?С м?стить близько 40 м?ських район?в ?з населенням понад м?льйон. Найб?льшою агломерац??ю в ?С ? Париж, за ними йдуть Мадрид, Барселона, Берл?н, Рур, Рим та М?лан, ус? з мегапол?сом населення понад 4 м?льйони.

?С також ма? численн? пол?центричн? урбан?зован? рег?они, як-от Рейн-Рур (Кельн, Дортмунд, Дюссельдорф та ?н.), Рандстад (Амстердам, Роттердам, Гаага, Утрехт та ?н.), Франкфурт-Рейн-Майн (Франкфурт, В?сбаден, Майнц та ?н.), фламандський алмаз (Антверпен, Брюссель, Лювен, Гент та ?н.) та верхньос?лезький район (Катовиц?, Острава та ?н.).

Мови

Оф?ц?йн? мови за в?дсотком нос??в (станом на лютий 2020 року на основ? опитування 2012 року)

Мова	Р?дн? нос??	Разом
Н?мецька	18 %	32 %
Французька	13 %	26 %
?тал?йська	12 %	16 %
?спанська	8 %	15 %
Польська	8 %	9 %
Румунська	5 %	5 %
Н?дерландська	4 %	5 %
Грецька	3 %	4 %
Угорська	3 %	3 %
Португальська	2 %	3 %
Чеська	2 %	3 %
Шведська	2 %	3 %
Болгарська	2 %	2 %
Англ?йська	1 %	51 %
Словацька	1 %	2 %
Данська	1 %	1 %
Ф?нська	1 %	1 %
Литовська	1 %	1 %
Хорватська	1 %	1 %
Словенська	<1 %	<1 %
Естонська	<1 %	<1 %
?рландська	<1 %	<1 %
Латв?йська	<1 %	<1 %
Мальт?йська	<1 %	<1 %

?вропейський Союз ма? 24 оф?ц?йн? мови: болгарська, хорватська, чеська, данська, голландська, англ?йська, естонська, ф?нська, французька, н?мецька, грецька, угорська, ?тал?йська, ?рландська, латв?йська, литовська, мальт?йська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, ?спанська та шведська. Важлив? документи, як-от законодавство, перекладаються кожною оф?ц?йною мовою, ? ?вропейський парламент забезпечу? переклад документ?в та пленарних зас?дань.

22 с?чня 2021 року Уповноважений ?з захисту державно? мови Тарас Крем?нь заявив, що зараз Укра?на веде перемовини з ?вропейською асоц?ац??ю мовних ?нституц?й. У п?дсумку Ки?в зможе отримати асоц?йоване членство до к?нця 2021 року. Це посилить укра?нськ? позиц?? на м?жнародн?й арен?, а також сприятиме перспективному застосуванню укра?нсько? мови як обов'язково? в кра?нах ?С.

Через велику к?льк?сть оф?ц?йних мов, б?льш?сть установ використовують лише дек?лька робочих мов. ?вропейська ком?с?я веде свою внутр?шню д?яльн?сть трьома процедурними мовами: англ?йською, французькою та н?мецькою. Так само Суд ?вропейського Союзу використову? французьку як робочу мову, тод? як ?вропейський центральний банк веде свою д?яльн?сть переважно англ?йською мовою.

Попри те, що мовна пол?тика в?дпов?да? державам-членам, ?нституц?? ?С сприяють розвитку багатомовност? серед сво?х громадян. 2012 року англ?йська мова була найпоширен?шою мовою в ?С, ? ?? розум?ли 51 % населення ?С, враховуючи як нос??в мови, так й ?ноземц?в. Однак п?сля виходу Сполученого Корол?вства з блоку на початку 2020 року в?дсоток населення ?С, яке розмовляло англ?йською мовою як р?дною, упало з 13 % до 1 %. Н?мецька мова ? найпоширен?шою р?дною мовою (18 % населення ?С), а другою за розум?нням ?ноземною мовою ? французька (13 % населення ?С). Кр?м того, обидв? ? оф?ц?йними мовами к?лькох держав-член?в ?С. Б?льш як половина (56 %) громадян ?С можуть брати участь у розмов? не р?дною мовою.

Загалом двадцять оф?ц?йних мов ?С належать до ?ндо?вропейсько? мовно? с?м'?, представлено? балто-слов'янською, ?тальською, германською, елл?нською та кельтською г?лками. Т?льки чотири мови, а саме: угорська, ф?нська, естонська (ус? три уральськ?) та мальт?йська (сем?тська) — не ? ?ндо?вропейськими мовами Три оф?ц?йн? алфав?ти ?вропейського Союзу (кирилиця, латиниця та новогрецька) походять в?д арха?чних грецьких писемностей.

Люксембурзька (у Люксембурз?) та турецька (на К?пр?) ? ?диними двома нац?ональними мовами, як? не ? оф?ц?йними мовами ?С. 26 лютого 2016 року було оприлюднено, що К?пр просив зробити турецьку мову оф?ц?йною в ?С, ?жестом?, який може допомогти у вир?шенн? под?лу кра?ни. Вже у 2004 роц? планувалося, що турецька мова стане оф?ц?йною, коли К?пр возз'?дна?ться.

Окр?м 24 оф?ц?йних мов, ?сну? близько 150 рег?ональних мов та мов меншин, якими говорять до 50 м?льйон?в людей. Каталонська, гал?с?йська та баскська не ? визнаними оф?ц?йними мовами ?вропейського Союзу, але мають оф?ц?йний статус в одн?й з держав-член?в (?спан?я): отже, оф?ц?йн? переклади договор?в на них уносяться, ? громадяни мають право листуватися з установами цими мовами. ?вропейська харт?я рег?ональних мов або мов меншин, ратиф?кована б?льш?стю держав ?С, м?стить загальн? вказ?вки, якими держави можуть керуватися для захисту сво?? мовно? спадщини. ?вропейський день мов проводиться щороку 26 вересня й спрямований на заохочення вивчення мови в ?вроп?.

Рел?г?я

?С не ма? оф?ц?йного зв'язку з жодною рел?г??ю. Стаття 17 Договору про функц?онування ?вропейського Союзу визна? ?статус нац?онального законодавства церков та рел?г?йних об'?днань?, а також статус ?ф?лософських та неконфес?йних орган?зац?й?.

У преамбул? Договору про ?вропейський Союз згаду?ться про ?культурну, рел?г?йну та гуман?стичну спадщину ?вропи?. Дискус?я щодо про?кт?в текст?в ?вропейсько? конституц??, а згодом ? Л?сабонського договору включала пропозиц?? згадати християнство чи Бога, або обох, у преамбул? тексту, але ця ?дея з?ткнулася ?з запереченням ? була в?дмовлена.

Християни в ?вропейському Союз? розд?лен? м?ж прихильниками католицько? церкви (як римського, так ? сх?дного обряду), численних протестантських конфес?й (англ?канц?в, лютеран та реформат?в, що становлять основну частину ц??? категор??) та Сх?дно? православно? церкви. 2009 року в ?С, за оц?нками, жило 13 м?льйон?в мусульман, ? за оц?нками, ?врейське населення перевищу? м?льйон. ?нш? св?тов? рел?г?? — буддизм, ?нду?зм та сикх?зм також представлен? серед населення ?С.

Зг?дно з новими опитуваннями про рел?г?йн?сть у ?вропейському Союз? в 2015 роц?, проведеними ?вробарометром, християнство ? найб?льшою рел?г??ю в ?вропейському Союз?, на нього припада? 71,6 % населення ?С. Католики ? найб?льшою християнською групою, на них припада? 45,3 % населення ?С, тод? як протестанти складають 11,1 %, сх?дн? православн? — 9,6 %, а ?нш? християни — 5,6 %.

Опитування громадсько? думки ?вростату ?вробарометра показали у 2005 р., Що 52 % громадян ?С в?рили в бога, 27 % у ?якийсь дух або житт?ву силу?, а 18 % не мали жодно? форми в?ри. За останн? роки багато кра?н зазнали пад?ння в?дв?дуваност? церкви та членства. Кра?нами, де найменше людей пов?домили про рел?г?йну в?ру, були Естон?я (16 %) та Чех?я (19 %). Найрел?г?йн?шими кра?нами були Мальта (95 %, переважно католицька), а також К?пр ? Румун?я (обидв? переважно православн?), кожна з яких приблизно 90 % громадян спов?дувала в?ру у свого в?дпов?дного бога. В ус?х кра?нах ?С в?ра була вищою серед ж?нок, людей похилого в?ку, тих, хто ма? рел?г?йне виховання, тих, хто залишив школу в 15 чи 16 рок?в, ? тих, хто ?позиц?ону? себе праворуч в?д пол?тично? шкали?.

Кра?ни-члени

Мапа ?вропейського Союзу ?з заморськими територ?ями

Континентальна частина ?вропейського Союзу
?рланд?я Франц?я Н?дерланди Н?меччина Дан?я Польща Литва Латв?я Естон?я Ф?нлянд?я Швец?я Чех?я Австр?я Угорщина Румун?я Болгар?я Грец?я Словаччина Словен?я Хорват?я ?тал?я Бельг?я Люксембург Португал?я ?спан?я Мальта К?пр

?С-27

Укра?нська назва	Ориг?нальна назва	Скорочення ISO 3166-1	Форма правл?ння	Столиця	Населення	Площа, км2
Австр?я	?sterreich	AT	Парламентська республ?ка	В?день	8 794 267	83 879
Бельг?я	Belgi? / Belgique / Belgien	BE	Парламентська монарх?я	Брюссель	11 303 528	30 528
Болгар?я	България	BG	Парламентська республ?ка	Соф?я	7 101 859	110 994
Грец?я	Ελλ?δα	GR	Парламентська республ?ка	Аф?ни	11 183 716	131 957
Дан?я	Danmark	DK	Парламентська монарх?я	Копенгаген	5 748 769	42 931
Естон?я	Eesti	EE	Парламентська республ?ка	Талл?нн	1 315 635	45 336
?рланд?я	éire / Ireland	IE	Парламентська республ?ка	Дубл?н	4 761 865	70 273
?спан?я	Espa?a	ES	Парламентська монарх?я	Мадрид	46 351 321	505 990
?тал?я	Italia	IT	Парламентська республ?ка	Рим	60 589 445	301 338
К?пр	Κ?προ? / K?br?s	CY	Президентська республ?ка	Н?кос?я	1 170 125	9251
Латв?я	Latvija	LV	Парламентська республ?ка	Рига	1 953 500	64 589
Литва	Lietuva	LT	Зм?шана республ?ка	В?льнюс	2 821 674	65 300
Люксембург	L?tzebuerg / Luxemburg / Luxembourg	LU	Парламентська монарх?я	Люксембург	590 667	2586
Мальта	Malta	MT	Парламентська республ?ка	Валлетта	445 426	316
Н?дерланди	Nederland	NL	Парламентська монарх?я	Амстердам	17 170 000	41 543
Н?меччина	Deutschland	DE	Парламентська республ?ка	Берл?н	82 349 400	357 168
Польща	Polska	PL	Парламентська республ?ка	Варшава	38 422 346	312 679
Португал?я	Portugal	PT	Зм?шана республ?ка	Л?сабон	10 309 573	92 212
Румун?я	Romania	RO	Зм?шана республ?ка	Бухарест	19 638 000	238 397
Словаччина	Slovensko	SK	Парламентська республ?ка	Братислава	5 435 343	49 035
Словен?я	Slovenija	SI	Парламентська республ?ка	Любляна	2 065 895	20 273
Угорщина	Magyarország	HU	Парламентська республ?ка	Будапешт	9 797 561	93 030
Ф?нлянд?я	Suomi / Finland	FI	Парламентська республ?ка	Гельс?нк?	5 509 717	338 424
Франц?я	France	FR	Зм?шана республ?ка	Париж	67 158 000	640 679
Хорват?я	Hrvatska	HR	Парламентська республ?ка	Загреб	4 154 200	56 594
Чех?я	?esko	CZ	Парламентська республ?ка	Прага	10 610 947	78 866
Швец?я	Sverige	SE	Парламентська монарх?я	Стокгольм	10 065 389	450 295

Для вступу до ?вросоюзу кра?на-кандидат повинна в?дпов?дати Копенгагенським критер?ям. Копенгагенськ? критер?? — критер?? вступу кра?н у ?вропейський Союз, як? були прийнят? в червн? 1993 року на зас?данн? ?вропейська рада в Копенгаген? ? п?дтверджен? в грудн? 1995 року на зас?данн? ?вропейсько? Ради в Мадрид?. Критер?? вимагають, щоб у держав? дотримувалися демократичн? принципи, принципи свободи ? пошани прав людини, а також принципи верховенства права. Також у кра?н? ма? бути конкурентоздатна ринкова економ?ка ? повинн? визнаватися загальн? правила ? стандарти ?С, включаючи прихильн?сть ц?лям пол?тичного, економ?чного ? валютного союзу. Оц?нку виконання цих критер??в, кра?ною, ставить ?вропейська рада.

Адм?н?стративно-територ?альний под?л

Адм?н?стративно-територ?альний под?л держав-член?в на р?вн? ?С ?рунту?ться на регламент? про номенклатуру територ?альних одиниць для статистики (NUTS), стандарт? геокодування для статистичних ц?лей. Стандарт, прийнятий у 2003 роц?, розроблено та регулю?ться ?вропейським Союзом, ? тому детально охоплю? держави-члени ?С. Номенклатура територ?альних одиниць для статистики ма? важливе значення для структурних фонд?в ?вропейського Союзу та механ?зм?в Фонду згуртованости, а також для визначення м?сця доставки товар?в ? послуг, як? п?длягають ?вропейському законодавству про державн? закуп?вл?.

Мапа под?лу по номенклатур? територ?альних одиниць для статистики (NUTS) (до 2018 року, включаючи держав-кандидаток)
NUTS 1 NUTS 1  NUTS 2 NUTS 2  NUTS 3 NUTS 3

Шенгенська зона

   Держави-члени

   Кандидати: Албан?я, Босн?я ? Герцеговина, Груз?я, Молдова, П?вн?чна Македон?я, Серб?я, Туреччина, Укра?на та Чорногор?я

   Потенц?йн? кандидатки, як? подали заявку на членство: Косово (частково визнана)

   Держава, яка вийшла з ?С: Сполучене Корол?вство

   Держави, як? не ? державами-членами, але мають угоди з союзом, так? як ?ЕЗ та Шенгенська угода: ?сланд?я, Л?хтенштейн, Норвег?я та Швейцар?я

Шенгенська зона – це територ?я, до складу яко? входять 29 ?вропейських держав, як? оф?ц?йно скасували вс? види паспортного та ?нших вид?в прикордонного контролю на сво?х вза?мних кордонах. Будучи елементом ширшого простору свободи, безпеки та юстиц?? ?С, вона здеб?льшого функц?ону? як ?дина юрисдикц?я в рамках сп?льно? в?зово? пол?тики для м?жнародних по?здок. Територ?я названа на честь Шенгенсько? угоди 1985 року та Шенгенсько? конвенц?? 1990 року, обидв? п?дписан? в Шенген?, Люксембург. З 27 кра?н-член?в ?С 25 ? членами Шенгенсько? зони. З член?в ?С, як? не входять до Шенгенсько? зони, один — К?пр — юридично зобов’язаний при?днатися до ц??? зони в майбутньому; ?рланд?я збер?га? право на неучасть та натом?сть проводить власну в?зову пол?тику разом з? Сполученим Корол?вством. Чотири держави-члени ?вропейсько? асоц?ац?? в?льно? торг?вл? (?АВТ), ?сланд?я, Л?хтенштейн, Норвег?я та Швейцар?я, не ? членами ?С, але п?дписали угоди про при?днання до Шенгенсько? угоди. Кр?м того, три ?вропейськ? м?кродержави – Монако, Сан-Марино та Ватикан – збер?гають в?дкрит? кордони для пасажирських перевезень з? сво?ми сус?дами, ? тому вважаються де-факто членами Шенгенсько? зони через практичну неможлив?сть подорожувати до них або з них без транзиту через принаймн? одну державу-член Шенгенсько? зони.

Держави-кандидатки

? дев'ять кра?н, як? визнан? кандидатками на членство: Албан?я, Босн?я ? Герцеговина, Груз?я, Молдова, П?вн?чна Македон?я, Серб?я, Туреччина, Укра?на та Чорногор?я. Норвег?я, Швейцар?я та ?сланд?я ран?ше подавали заявки на членство, але згодом заморозили або в?дкликали ?х. Кр?м того, Косово оф?ц?йно визнано потенц?йною кандидаткою ? подало заявку на членство.

Колишн? члени

Стаття 50 Л?сабонського договору передбача? п?дставу для виходу з ?С. З Союзу вийшли дв? територ??: ?ренланд?я (установча кра?на Корол?вства Дан?я) вийшла в 1985 роц?; Сполучене Корол?вство оф?ц?йно застосувало статтю 50 Консол?дованого договору про ?вропейський Союз у 2017 роц? та стало ?диною суверенною державою, яка вийшла з ?С у 2020 роц?.

Географ?я

Монблан в Альпах, кордон Франц?? з ?тал??ю, ? найвищою точкою в ?вропейському Союз?, 4 810 метр?в.

Узбережжя Грец?? (Середземномор'я)

?вропейський Союз розташований на б?льш?й частин? Зах?дно? ? Центрально? ?вропи, що охоплю? 4 423 147 км2. Його ?вропейська територ?я простяга?ться з п?вн?чного сходу Ф?нлянд?? до п?вденного заходу Португал?? та з п?вн?чного заходу ?рланд?? до п?вденного сходу К?пру. Кр?м того, у склад входять багато заморських територ?й держав-член?в ?С.

Найвищою вершиною ?вропейського Союзу ? гора Монблан в Альпах (4810 м), найнижчою — польдери Zuidplaspolder в Н?дерландах та Lammefjorden в Дан?? (обидва на 7 метр?в нижче р?вня моря). Найдовша р?чка — Дунай (2 860 км). Берегова л?н?я ? сильно помережана морями, затоками, п?востровами ? островами та за довжиною (65 993 км) ? другою у св?т? (п?сля Канади). Об'?днан? держави-члени под?ляють сухопутн? кордони з дев'ятнадцятьма кра?нами, як? межують ?з ?С, загальною завдовжки 12 441 км, що ? п'ятим кордоном у св?т?.

Включаючи заруб?жн? територ?? держав-член?в, кл?мат вар?ю?ться в?д арктичного до троп?чного. Б?льш?сть населення прожива? в районах з середземноморським кл?матом (П?вденна ?вропа), з морським кл?матом (Зах?дна ?вропа), або теплим л?тн?м континентальним кл?матом (Сх?дна ?вропа).

Населення ?С ? високо урбан?зованим, де близько 75 % населення (у 2020 роц? воно зросте до 90 % у семи державах) прожива? у м?стах. М?ста широко розкидан? по всьому об'?днанн?, а навколо Бен?люксу ? найб?льш? скупчення. Зростаючий в?дсоток цього, пов'язаний ?з розширенням низько? щ?льност? м?ст. У деяких випадках зростання м?ст було пов'язано з притоком кошт?в ?С до рег?ону.

Довк?лля

Нац?ональний парк Лахемаа в Естон??

У 1957 роц?, коли було засновано ?вропейський Союз, в?н не мав жодно? еколог?чно? доктрини або нав?ть еколог?чних закон?в. Сьогодн? в ?С ? одн? з найпрогресивн?ших еколог?чних пол?тик у всьому св?т?, ? еколог?чне законодавство об'?днання протягом останн?х чотирьох десятил?ть надзвичайно розвинулося. ?вропейське законодавство зараз поширю?ться на вс? сфери охорони довк?лля, як-от боротьба ?з забрудненням пов?тря, захист води, переробка в?дход?в, охорона природи та контроль х?м?чного забруднення, розвиток б?отехнолог?й та ?нше. ?вропейський ?нститут еколог?чно? пол?тики констату?, що в законодавств? ?С, охорона довк?лля охоплю? понад 500 директив, нормативних акт?в та р?шень. Еколог?чне законодавство стало центральним напрямом ?вропейсько? пол?тики.

Так? динам?чн? под?? ? дивовижними, з урахуванням правових та ?нституц?йних умов, як? ?снували в 1950-х та к?нц? 1960-х рок?в. Працюючи без будь-яких законодавчих повноважень, ?вропейськ? пол?тики розширили здатн?сть об'?днання д?яти, визначивши еколог?чну пол?тику як економ?чну проблему. Однак ?з плином часу еколог?чна пол?тика ?С виникла як формальна пол?тична сфера, з ?? власними принципами та пол?тичними процедурами. Правова база еколог?чно? пол?тики ?С не була ч?тко визначена до введення в д?ю ?диного ?вропейського акту в 1987 роц?.

Спочатку еколог?чна пол?тика ?вропейського Союзу була досить ?нтроспективною. Однак останн?м часом ?С продемонстрував посилене л?дерство у глобальному еколог?чному управл?нн?. Прикладом цього ? роль об'?днання в забезпеченн? ратиф?кац?? та набрання чинност? К?отського протоколу перед лицем протид?? Сполучених Штат?в. Цей м?жнародний аспект в?дображено у шост?й Програм? д?й ?С щодо довк?лля, яка визна?, що ?? стратег?чн? ц?л? можуть бути досягнут? лише в тому випадку, якщо буде активно п?дтримано ? належним чином впроваджено низку важливих м?жнародних природоохоронних угод. Набуття чинност? Л?сабонського договору ще б?льше посилив амб?ц?? ?С щодо еколог?чного л?дерства на планет?.

Величезна к?льк?сть еколог?чного законодавства ?С, яке ?сну? на сьогодн?шн?й день, в?д?грало важливу роль у пол?пшенн? середовища ?снування та захисту м?сцевих вид?в у ?вроп?, а також у сприянн? пол?пшенню атмосферного пов?тря, якост? води та переробку в?дход?в. Проте значн? виклики залишаються як для досягнення ц?лей та прагнень ?снуючих держав-член?в, так ? для створення нових ц?лей та д?й, як? сприятимуть подальшому покращенню довк?лля та якост? життя в ?вроп?.

Одним ?з пр?оритет?в еколог?чно? пол?тики ?С ? боротьба з? зм?ною кл?мату. 2007 року держави-члени погодились, що ?С ма? використовувати 20 % в?дновлюваних джерел енерг?? у майбутньому та зменшити викиди д?оксиду вуглецю до 2020 року не менше н?ж на 20 % у пор?внянн? з 1990 роком. Це передбача? заходи, зг?дно з якими до 2020 року 10 % в?д загального обсягу палива, який використовують автомоб?л? на територ?? союзу, повинно надходити з в?дновлюваних джерел, як-от б?опаливо. Це вважа?ться одним ?з найамб?тн?ших рух?в у важливому ?ндустр?альному рег?он? св?ту для боротьби з? зм?ною кл?мату.

• 
  65 993 км узбережжя дом?ну? в ?вропейському кл?мат? (Природний парк Penyal d'Ifac, ?спан?я).
• 
  Монблан в Альпах — це найвища вершина ?С.
• 
  Дунай (на фото в Будапешт?) — найдовша р?чка в ?вропейському Союз?.
• 
  Нац?ональний парк Реповес? у Ф?нлянд??, де ? 187 888 озер площею понад 500 м².
• 
  Нуоргам, село в мун?ципал?тет? Утсьок?, ? найп?вн?чн?шою точкою ?вропейського Союзу.

Пол?тика

Органограма пол?тично? системи з с?мома установами Союзу син?м кольором, нац?ональн?/м?ждержавн? елементи помаранчевим

?вропейський Союз д?? через г?бридну систему наднац?онального та м?журядового прийняття р?шень, ? в?дпов?дно до принцип?в передач? (який говорить, що в?н повинен д?яти лише в межах компетенц??, надано? йому договорами) та субсид?арност? (що говорить що вона повинна д?яти лише там, де ц?л? не можуть бути достатньо досягнут? державами-членами, д?ючими самост?йно). Закони, ухвален? ?нституц?ями ?С, приймаються в р?зних формах. Взагал? ?х можна под?лити на дв? групи: т?, як? набувають чинност? без необх?дност? нац?ональних заход?в ?мплементац?? (регулятор?в), ? т?, як? спец?ально вимагають нац?ональних заход?в ?мплементац?? (директиви).

Складн?сть та багатогранн?сть ?вропейського Союзу як наднац?онального об'?днання породжу? необх?дн?сть створення потужно? та розгалужено? системи управл?ння та координац?? д?й, для досягнення поставлених ц?лей Союзу. Кра?ни-член?в ?вропейського Союзу передають повноваження у вир?шенн? деяких питань незалежним ?нститутам, як? представляють ?нтереси Союзу, його держав ? громадян. ?вропейська Ком?с?я захища? ?нтереси Союзу в ц?лому, кожен нац?ональний уряд представлений у Рад? М?н?стр?в (Рад?), а члени ?вропейського Парламенту безпосередньо обираються громадянами ?С. Таким чином, демократ?я ? верховенство закону — нар?жний кам?нь ц??? структури.

Конституц?йно ?С ма? певну схож?сть як ?з конфедерац??ю, так ? з федерац??ю, але формально не визначив себе н? тим, н? ?ншим. (В?н не ма? формально? конституц??: його статус визначено Договором про ?вропейський Союз та Договором про функц?онування ?вропейського Союзу). Вона ? ?нтегрован?шою, н?ж традиц?йна конфедерац?я держав, оск?льки загальний р?вень уряду широко використову? голосування квал?ф?кованою б?льш?стю при прийнятт? деяких р?шень серед держав-член?в, а не покладаючись суто на одностайн?сть. Вона менш ?нтегрована, н?ж федеративна держава, оск?льки вона не ? державою самост?йно: суверен?тет продовжу? вит?кати ?знизу вгору?, в?д к?лькох народ?в окремих держав-член?в, а не в?д ?диного недиференц?йованого ц?лого. Це в?добража?ться в тому факт?, що кра?ни-члени залишаються ?господарями договор?в?, збер?гаючи контроль над розпод?лом компетенц?? союзу шляхом конституц?йних зм?н (збер?гаючи таким чином так званий Kompetenz-kompetenz); у тому, що вони збер?гають контроль над використанням збройно? сили; вони збер?гають контроль над оподаткуванням; ? в тому, що вони збер?гають право одностороннього виходу в?дпов?дно до статт? 50 Договору про ?вропейський Союз. Кр?м того, принцип субсид?арност? вимага?, щоб таким чином визначалися лише т? питання, як? необх?дно вир?шувати колективно.

?вропейський Союз ма? с?м основних орган?в, що ухвалюють р?шення, його ?нституц??: ?вропейський парламент, ?вропейську раду, Раду ?вропейського Союзу, ?вропейську Ком?с?ю, Суд ?вропейського Союзу, ?вропейський центральний банк ? ?вропейський суд авдитор?в. Компетенц?я щодо вивчення та внесення зм?н до законодавства розпод?лена м?ж Радою ?вропейського Союзу та ?вропейським парламентом, тод? як виконавч? завдання викону? ?вропейська ком?с?я та в обмежен?й якост? ?вропейська Рада (не плутати з вищезгаданою Радою ?вропейського Союзу). Грошово-кредитну пол?тику ?врозони визнача? ?вропейський центральний банк. Тлумачення та застосування законодавства ?С та договор?в забезпечу?ться Судом ?вропейського Союзу. Бюджет ?С ретельно перев?ря? ?вропейський суд авдитор?в. ?сну? також ряд допом?жних орган?в, як? консультують ?С або д?ють у певн?й сфер?.

Пол?тика ?С загалом оприлюдню?ться директивами ?С, як? пот?м ?мплементуються у внутр?шньому законодавств? його держав-член?в, а також правилами ?С, як? негайно набувають чинност? в ус?х державах-членах. Лоб?ювання на р?вн? ?С з боку груп особливих ?нтерес?в регулю?ться, щоб намагатися збалансувати прагнення приватних ?н?ц?атив ?з процесом прийняття р?шень, що стосуються громадських ?нтерес?в.

Берламон (?вропейська ком?с?я)

The Буд?вля ??вропа? (?вропейська рада)

?нституц??

?нституц?? ?вропейського Союзу

?вропейська рада - Спрямовують ? спонукають -		Рада ?вропейського Союзу - Законодавча влада -		?вропейський парламент - Законодавча влада -		?вропейська ком?с?я - Виконавча влада -
зустр?ч на вищому р?вн? глав держав чи уряд?в, Голови ?вропейсько? Ради ? Президента ?вропейсько? ком?с?? да? необх?дний пол?тичний стимул для розвитку Союзу ? встановлю? ?? загальн? ц?л? та пр?оритети не в?дноситься до виконавчо? влади базу?ться в Брюссел?		д?? сп?льно з ?вропарламентом як законодавчий орган сп?льно з ?вропарламентом зд?йсню? контроль над бюджетом забезпечу? координац?ю широко? економ?чно? та соц?ально? пол?тики ? встановлю? принципи Сп?льно? зовн?шньо? та безпеково? пол?тики уклада? м?жнародн? угоди базу?ться в Брюссел?		д?? сп?льно з Радою ?С як законодавчий орган сп?льно з Радою ?С зд?йсню? контроль над бюджетом ? остаточно затверджу? його зд?йснюють демократичний контроль над ?нституц?ями, включаючи ?вропейську ком?с?ю та затверджу? член?в Ком?с?? пленарн? зас?дання проходять у Страсбурз? ? Брюссел?		? вищим органом виконавчо? влади нада? пропозиц?? щодо нового законодавства до ?вропарламенту та Ради ?С реал?зову? пол?тику розпоряджа?ться бюджетом забезпечу? дотримання ?вропейського права узгоджу? м?жнародн? угоди базу?ться в Брюссел?

	Суд справедливост? ?вропейського Союзу - Судова влада -		?вропейський центральний банк - Центральний банк -		?вропейський суд аудитор?в - Ф?нансовий контроль -
	забезпечу? однакове застосування ? тлумачення ?вропейського права ма? право вир?шувати правов? спори м?ж державами-членами, установами, п?дпри?мствами та приватними особами базу?ться у Люксембурз?		сп?льно з нац?ональними центральними банками утворю? ?вропейську систему центральних банк?в ? тим самим визнача? грошову пол?тику ?врозони забезпечу? ц?нову стаб?льн?сть в ?врозон? шляхом регулювання грошово? маси базу?ться у Франкфурт?-на-Майн?		перев?ря? належне виконання бюджету базу?ться у Люксембурз?

?вропейська Рада

?вропейська Рада да? пол?тичне кер?вництво ?С. Вона збира?ться щонайменше чотири рази на р?к ? склада?ться з президента ?вропейсько? ради (зараз Шарль М?шель), президента ?вропейсько? ком?с?? та одного представника в?д кожно? кра?ни-члени (або ?? глави держави, або глави уряду). У ?? зас?даннях також бере участь високопоставлений представник ?вропейського Союзу з питань закордонних справ ? пол?тики безпеки (нин? Жозеп Боррель). Деяк? описують ?вропейську раду як ?вищий пол?тичний авторитет союзу?. Вона бере активну участь у переговорах щодо зм?н договор?в та визнача? пол?тичний порядок денний та стратег?? ?С.

?вропейська Рада використову? свою л?дерську роль для вир?шення суперечок м?ж державами-членами та установами, а також для вир?шення пол?тичних криз ? розб?жностей щодо суперечливих питань ? пол?тики. Вона виступа? ззовн? як ?колективний глава держави? та ратиф?ку? важлив? документи (наприклад, м?жнародн? угоди та договори).

Завданнями президента ?вропейсько? Ради ? забезпечення зовн?шнього представництва ?С, досягнення консенсусу та вир?шення розб?жностей м?ж державами-членами як п?д час зас?дань ?вропейсько? Ради, так ? в пер?оди м?ж ними.

Шарль М?шель
Голова ?вропейсько? ради

Урсула фон дер Ля?н
Президент ?вропейсько? ком?с??

?вропейську раду не сл?д плутати з Радою ?вропи, м?жнародною орган?зац??ю, незалежною в?д ?С ? розташованою в Страсбурз?.

?вропейська ком?с?я

?вропейська ком?с?я виступа? одночасно як виконавчий орган ?С, в?дпов?дальний за повсякденне функц?онування ?С, а також як законодавчий ?н?ц?атор, який ма? ?дин? повноваження пропонувати закони для обговорення. Ком?с?я ? ?охоронцем договор?в? ? в?дпов?да? за ?х ефективну роботу та охорону. Де-факто вона функц?ону? як каб?нет м?н?стр?в, з 27 ?вропейськими ком?сарами з р?зних сфер пол?тики, по одному в?д кожно? кра?ни-члени, хоча ком?сари зобов'язан? представляти ?нтереси ?С у ц?лому, а не сво?? кра?ни.

Один ?з 27 ? президентом ?вропейсько? ком?с?? (зараз Урсула фон дер Ля?н на 2019—2024 роки), призначена ?вропейською радою за умови схвалення парламенту. П?сля президента найвизначн?шим ком?саром ? верховний представник Союзу ?з закордонних справ ? пол?тики безпеки, який за посадою ? в?цепрезидентом ?вропейсько? ком?с??, а також обира?ться ?вропейською радою. ?нш? 26 ком?сар?в згодом призначаються Радою ?вропейського Союзу за погодженням з призначеним президентом. 27 ком?сар?в як ?диний орган п?длягають затвердженню (або ?ншим чином) голосуванням ?вропейського парламенту.

Рада ?вропейського Союзу

Рада ?вропейського Союзу (також назива?ться ?Рада м?н?стр?в?, ?? колишня назва) форму? половину законодавчого органу ?С. В?н склада?ться з представника в?д уряду кожно? кра?ни-члени ? збира?ться в р?зному склад? залежно в?д сфери пол?тики, яка розгляда?ться. Попри р?зну конф?гурац?ю, в?н вважа?ться одним т?лом. Кр?м законодавчих функц?й, члени ради також мають виконавч? обов'язки, як-от розробка сп?льно? зовн?шньо? пол?тики та пол?тики безпеки та координац?я широко? економ?чно? пол?тики в Союз?. Головування в рад? зм?ню?ться м?ж державами-членами, кожна з яких займа? його протягом шести м?сяц?в. З 1 липня 2022 року посаду займа? Чех?я.

У деяких пол?тиках ? к?лька держав-член?в, як? об'?днуються з? стратег?чними партнерами в союз?. Прикладами таких альянс?в ? Вишеградська група, Бен?люкс, Балт?йська асамблея, Нова Ганзейська л?га, Веймарський трикутник, Любл?нський трикутник, ?вропейська Медична група, Крайова група та Бухарестська дев'ятка.

?вропейський Парламент

Роберта Мецола об?йма? посаду голови ?вропейського парламенту

?вропейський парламент представля? другий за величиною демократичний електорат у св?т? (п?сля парламенту ?нд??)

?вропейський парламент ? одним ?з трьох законодавчих ?нституц?й ?С, якому разом ?з Радою ?вропейського Союзу доручено робити зм?ни та затверджувати пропозиц?? ?вропейсько? Ком?с??. 705 депутат?в ?вропейського парламенту (?П) обираються громадянами ?С кожн? п'ять рок?в на основ? пропорц?йного представництва. Депутати ?вропарламенту обираються на нац?ональн?й основ?, ? вони зас?дають в?дпов?дно до пол?тичних фракц?й, а не за нац?ональн?стю. Кожна кра?на ма? певну к?льк?сть мандат?в ? под?лена на субнац?ональн? виборч? округи, де це не вплива? на пропорц?йний характер системи голосування.

У звичайн?й законодавч?й процедур? ?вропейська ком?с?я пропону? законопро?кт, який вимага? сп?льного схвалення ?вропейського парламенту та Ради ?вропейського Союзу. Цей процес стосу?ться майже вс?х сфер, включаючи бюджет ?С. Парламент ? останн?м органом, який затверджу? або в?дхиля? запропоноване членство в ком?с??, ? може спробувати висунути недов?ру ком?с?? шляхом оскарження до Суду. Президент ?вропейського парламенту викону? роль сп?кера в парламент? та представля? його ззовн?. Голова ? в?цеголова обираються депутатами ?вропарламенту кожн? два з половиною роки.

Ф?нансов? структури

Багатор?чна ф?нансова рамка ?вропейського Союзу на 2014—2020  роки

?вропейський Союз мав узгоджений бюджет у розм?р? €120.7 м?льярда на 2007 р?к ? €864.3 м?льярда на пер?од 2007—2013 рок?в, що становить 1,10 ? 1,05 % прогнозу ВНД ?С-27 на в?дпов?дн? пер?оди. 1960 року бюджет тод?шнього ?вропейського економ?чного сп?втовариства становив 0,03 % ВВП.

У бюджет? на 2010 р?к у розм?р? €141.5 м?льярда найб?льшою окремою статтею видатк?в була ?згуртован?сть та конкурентоспроможн?сть? — близько 45 % загального бюджету. Дал? було ?с?льське господарство? з приблизно 31 % в?д загально? к?лькост?. ?Розвиток с?льських район?в, навколишн? середовище та рибальство? займа? близько 11 %. ?Адм?н?страц?я? займа? близько 6 %. ??С як глобальний партнер? ? ?громадянство, свобода, безпека ? справедлив?сть? мали приблизно 6 ? 1 % в?дпов?дно.

?вропейський суд авдитор?в за законом зобов'язаний надати парламенту та рад? (зокрема Рад? з економ?чних ? ф?нансових питань) ?заяву про впевнен?сть щодо достов?рности рахунк?в, а також законности та правильности основних операц?й?. Суд також да? висновки та пропозиц?? щодо ф?нансового законодавства та заход?в боротьби з шахрайством. Парламент використову? це, щоб вир?шити, чи схвалити роботу ком?с?? з бюджетом.

?вропейська палата авдитор?в щороку, починаючи з 2007 року, п?дпису? рахунки ?вропейського Союзу ?, даючи зрозум?ти, що у ?вропейсько? ком?с?? ще б?льше роботи, п?дкреслила, що б?льш?сть помилок в?дбува?ться на нац?ональному р?вн?. У сво?му зв?т? за 2009 р?к авдитори виявили, що п'ять сфер витрат Союзу, с?льське господарство та фонд гуртування, сутт?во постраждали в?д помилок. 2009 року ?вропейська ком?с?я п?драхувала, що ф?нансовий ефект в?д порушень становив €1,863 м?льйони.

У листопад? 2020 року члени Союзу, Угорщина та Польща, заблокували схвалення бюджету ?С на зас?данн? Ком?тету пост?йних представник?в (Coreper), посилаючись на пропозиц?ю, яка пов'язувала ф?нансування з дотриманням верховенства права. Бюджет передбачав фонд в?дновлення в?д COVID-19 у розм?р? €750 м?льярд?в.

?вропейський центральний банк (ECB)

?вропейський центральний банк, центральний банк ?врозони

• визнача? валютну пол?тику кра?н ?С;
• встановлю? ключов? процентн? ставки;
• управля? оф?ц?йними резервами ?вропейсько? системи Центральних Банк?в (ESCB), головним завданням яко? ? п?дтримка стаб?льности ц?н;
• ма? право санкц?онувати ем?с?ю банкнот у межах валютного союзу.

?вропейський ?нвестиц?йний банк (EIB)

?вропейський ?нвестиц?йний банк — орган ?С, заснований в 1959 р. ?вропейським Союзом для сприяння розвитку, ?нтеграц?? ? сп?впрац? шляхом надання ?нвестиц?йних позик. Позики надаються п?д однаковий в?дсоток, що забезпечу? збалансован?сть управл?ння позикою в частин? погашення заборгованости. Позики надаються для розвитку в?дсталих ?вропейських рег?он?в ? реал?зац?? про?кт?в, що представляють сп?льний ?нтерес.

Консультативн? органи

Економ?чний ? соц?альний ком?тет

Економ?чний ? соц?альний ком?тет — консультативний орган ?С, що спостер?га? за функц?онуванням ?диного внутр?шнього ринку. Ком?тет склада?ться з 317 член?в, як? представляють р?зн? сфери економ?ки ? соц?альн? групи ? незалежн? у виконанн? сво?х обов'язк?в.

Ком?тет рег?он?в

Ком?тет рег?он?в — консультативний орган Ради ?С ? Ком?с??, який розробля? висновки з ус?х питань, що зач?пають ?нтереси рег?он?в. Ком?тет склада?ться з 317 член?в — представник?в рег?ональних ? м?сцевих орган?в, повн?стю незалежних у виконанн? сво?х обов'язк?в

Закордонна пол?тика

Верховний представник ?вропейського Союзу з питань закордонних справ ? пол?тики безпеки, Жозеп Боррель

У грудн? 2007 року, Л?сабонською угодою була створена нова посада ?Верховного представника ?вросоюзу з питань закордонних справ ? пол?тики безпеки? що признача?ться квал?ф?кованою б?льш?стю в?д складу ?вропейсько? Ради за погодженням ?з Президентом ?вропейсько? ком?с?? та ?вропейським парламентом.

В?дпов?дно до статей 18 ? 27 Договору про ?вропейський Союз, Верховний представник ?С з питань закордонних справ ? пол?тики безпеки:

• проводить сп?льну зовн?шню пол?тику ?вросоюзу ? пол?тику безпеки;
• пода? пропозиц?? щодо ?? розвитку;
• голову? в Рад? закордонних справ;
• ? одним ?з в?цепрезидент?в Ком?с??;
• забезпечу? узгоджен?сть Союзу з питань зовн?шнього впливу;
• несе в?дпов?дальн?сть у рамках покладених на нього в област? зовн?шн?х зв'язк?в ? координац?? ?нших аспект?в зовн?шньо? д?яльност? Союзу повноважень;
• представля? Союз з питань, що належать до сп?льно? зовн?шньо? пол?тики ? пол?тики безпеки;
• веде пол?тичний д?алог ?з трет?ми особами та кра?нами в?д ?мен? Союзу та висловлю? позиц?ю Союзу в м?жнародних орган?зац?ях та на м?жнародних конференц?ях.

З 1 грудня 2019 року Верховним представником ?вропейського Созу ?з питань закордонних справ ? Жозеп Боррель.

Компетенц??

Держави-члени збер?гають ус? повноваження, як? прямо не передаються ?вропейському Союзу. У деяких сферах ?С користу?ться виключною компетенц??ю. Це т? сфери, у яких кра?ни-члени в?дмовилися в?д будь-яко? можливост? приймати законодавство. В ?нших сферах ?С та його держави-члени под?ляють компетенц?ю щодо прийняття закон?в. Хоча обидва можуть приймати закони, кра?ни-члени можуть приймати закони лише т??ю м?рою, якою ?С цього не зробив. В ?нших сферах пол?тики ?С може лише координувати, п?дтримувати та доповнювати д?? держав-член?в, але не може приймати законодавство з метою гармон?зац?? нац?онального законодавства.

Те, що конкретна сфера пол?тики належить до певно? категор?? компетенц??, не обов'язково св?дчить про те, яка законодавчу процедуру використовують для прийняття законодавства в ц?й сфер?. Р?зн? законодавч? процедури використовують у межах одн??? категор?? компетенц?? ? нав?ть в одн?й ? т?й сам?й сфер? пол?тики.

Компетенц?? ?вропейського Союзу по в?дношенню до компетенц?? його держав-член?в

Виключна компетенц?я	Сп?льна компетенц?я		Допом?жна компетенц?я
?Союз ма? виняткову компетенц?ю в законодавств? та укладанн? м?жнародних угод, коли це передбачено в законодавчих актах Союзу?. митний союз встановлення правил конкуренц??, необх?дних для функц?онування внутр?шнього ринку монетарна пол?тика щодо держав-член?в, валютою яких ? ?вро збереження морських б?олог?чних ресурс?в в?дпов?дно до сп?льно? рибальсько? пол?тики Сп?льна комерц?йна пол?тика укладення окремих м?жнародних договор?в	?Держави-члени зд?йснюють свою компетенц?ю т??ю м?рою, якою Союз не скористався сво?ю компетенц??ю?. внутр?шн?й ринок соц?альна пол?тика щодо аспект?в, визначених у цьому Договор? економ?чна, соц?альна та територ?альна згуртован?сть с?льське господарство та рибальство, за винятком збереження морських б?олог?чних ресурс?в довк?лля захист прав споживач?в транспорт транс'?вропейськ? мереж? енерг?я прост?р свободи, безпеки та юстиц?? загальн? проблеми безпеки в питаннях охорони здоров'я для аспект?в, визначених у цьому Договор?	?Союз ма? компетенц?ю за умови, що зд?йснення ц??? компетенц?? не перешкоджатиме державам-членам зд?йснювати свою власну компетенц?ю?. науков? досл?дження, технолог?чний розвиток ? космос розвиток сп?вроб?тництва, гуман?тарна допомога ?Союз визнача? умови, за якими держави-члени координують свою пол?тику?. координац?я економ?чно? пол?тики, пол?тики зайнятости та соц?ально? пол?тики сп?льна зовн?шня пол?тика та пол?тика безпеки та оборони	?Союз ма? в сво?му розпорядженн? компетенц?ю зд?йснювати д?яльн?сть, спрямовану на п?дтримку, координац?ю або доповнення д?яльност? держав-член?в, не п?дм?нюючи при цьому ?х компетенц?ю в цих сферах?. захист ? зм?цнення здоров'я людей промислов?сть культура туризм осв?та, молодь, спорт та профес?йне навчання цив?льний захист (попередження катастроф) адм?н?стративне сп?вроб?тництво

Правова система та правосуддя

?вропейський Союз оснований на низц? договор?в. Вони спочатку створили ?вропейське сп?втовариство та ?С, а пот?м зробили зм?ни до цих установчих договор?в. Це договори, що надають повноваження, як? встановлюють широк? пол?тичн? ц?л? та створюють установи з необх?дними юридичними повноваженнями для реал?зац?? цих ц?лей. Ц? юридичн? повноваження включають можлив?сть ухвалювати законодавство, яке може безпосередньо впливати на вс? кра?ни-члени та ?х мешканц?в. ?С ? суб'?ктом права з правом п?дписувати угоди та м?жнародн? договори.

В?дпов?дно до принципу примату нац?ональн? суди зобов'язан? забезпечувати виконання договор?в, як? ?х кра?ни-члени ратиф?кували, ?, таким чином, закон?в, прийнятих в?дпов?дно до них, нав?ть якщо це вимага? в?д них ?гнорування суперечливих нац?ональних закон?в ? (в межах) нав?ть конституц?йних положень.

Доктрина прямо? д?? та принцип примату не була ч?тко викладена в ?вропейських договорах, але була розроблена самим Судом справедливости у 1960-х роках, очевидно, п?д впливом його найвпливов?шого судд?, француза Робера Лекур.

Суд ?вропейського Союзу

Судова г?лка влади ?вропейського Союзу формально назива?ться Судом справедливости ?вропейського Союзу та склада?ться з двох суд?в:

1. ?вропейський Суд Справедливости: насамперед розгляда? справи, розглянут? державами-членами, установами, а також справи, передан? йому судами держав-член?в. Через доктрину прямо? д?? та принципу примату багато р?шень Суду автоматично застосовуються у внутр?шн?х правопорядках держав-член?в.
2. Загальний суд: переважно розгляда? справи, як? розглядаються ф?зичними особами та компан?ями безпосередньо в судах ?С, а Трибунал з державно? служби ?вропейського Союзу вир?шу? спори м?ж ?вропейським Союзом та його державною службою. Р?шення Суду загально? юрисдикц?? можуть бути оскаржен? в Суд? справедливости, але лише з погляду права.

Основн? права

У договорах проголошу?ться, що сам ?вропейський Союз ?оснований на ц?нностях поваги до людсько? г?дност?, свободи, демократ??, р?вност?, верховенства права та поваги до прав людини, включаючи права ос?б, як? належать до меншин… у сусп?льств?, у якому переважають плюрал?зм, недискрим?нац?я, толерантн?сть, справедлив?сть, сол?дарн?сть ? р?вн?сть м?ж ж?нками ? чолов?ками?.

Warsaw Pride 2018. Стаття 21 Харт?? основоположних прав стверджу?, що ?будь-яка дискрим?нац?я за будь-якою ознакою, як-от […] сексуальна ор??нтац?я, забороня?ться?.

У 2009 роц? Л?сабонська угода надала юридичну силу Харт?? основоположних прав ?вропейського Союзу. Харт?я ? кодиф?кованим каталогом основних прав, за якими можна оц?нити правов? акти ?С. В?н консол?ду? багато прав, як? ран?ше були визнан? Судом ?С ? випливали з ?конституц?йних традиц?й, сп?льних для держав-член?в?. Суд ?С вже давно визна? основн? права ? ?нод? скасову? законодавство ?С нед?йсним через недотримання ним цих основних прав.

П?дписання ?вропейсько? конвенц?? з прав людини (?КПЛ) ? умовою членства в ?С. Ран?ше сам ?С не м?г при?днатися до конвенц??, оск?льки в?н не ? державою ? не мав компетенц?? для при?днання. Л?сабонська угода та Протокол 14 до ?КПЛ зм?нили це: перший зобов'язу? ?С при?днатися до конвенц??, а другий формально це дозволя?.

?С незалежний в?д Ради ?вропи, хоча вони сп?льн? ц?л? та ?де?, особливо щодо верховенства права, прав людини та демократ??. Кр?м того, ?вропейська конвенц?я з прав людини та ?вропейська соц?альна харт?я, а також джерело права для Харт?? основних прав створен? Радою ?вропи. ?С також просува? питання прав людини в широкому св?т?. ?С виступа? проти смертно? кари ? пропону? ?? скасувати у всьому св?т?. Умовою членства в ?С ? скасування смертно? кари.

19 жовтня 2020 року ?вропейський Союз оприлюднив нов? плани щодо створення правово? структури для боротьби з порушеннями прав людини в усьому св?т?. Оч?кувалося, що новий план надасть ?вропейському Союзу б?льшу гнучк?сть для нац?лювання та санкц?й щодо тих, хто несе в?дпов?дальн?сть за серйозн? порушення та порушення прав людини в усьому св?т?.

Закони

Основн? правов? акти ?вропейського Союзу мають три форми: регламенти, директиви та р?шення. Норми стають законом у вс?х державах-членах з моменту набуття ними чинност?, без вимоги щодо будь-яких заход?в щодо впровадження, ? автоматично переважають протилежн? внутр?шн? положення. Директиви вимагають в?д держав-члени досягти певного результату, залишаючи ?м право на розсуд щодо того, як досягти результату. Детал? того, як вони мають бути реал?зован?, залишаються на розгляд держав-член?в. П?сля зак?нчення терм?ну ?мплементац?? директив вони можуть, за певних умов, мати пряму д?ю у нац?ональному законодавств? проти держав-член?в.

Р?шення пропонують альтернативу двом вищезгаданим законам. Це правов? акти, як? застосовуються лише до певних ос?б, компан?й або певно? держави-члени. ?х найчаст?ше використовують в законодавств? про антимонопол?ю або в постановах щодо державно? допомоги, але також часто використовують для процесуальних чи адм?н?стративних питань в установах. Регламенти, директиви та р?шення мають однакову юридичну ц?нн?сть ? застосовуються без будь-яко? формально? ??рарх??.

?вропейський омбудсман

?вропейський омбудсман був заснований Маастрихтським договором. Омбудсман обира?ться ?вропарламентом на терм?н повноважень парламенту, а посада оновлю?ться. Будь-який громадянин або орган?зац?я ?С може звернутися до омбудсмана з проханням провести розсл?дування в установ? ?С на п?дстав? поганого управл?ння (адм?н?стративн? порушення, несправедлив?сть, дискрим?нац?я, зловживання владою, нев?дпов?дь, в?дмова в ?нформац?? або невиправдана затримка). Ем?л? О'рейл? ? омбудсвуманом з 2013 року.

Внутр?шн? справи та м?грац?я

З моменту створення ?вропейського Союзу в 1993 роц? в?н розвинув сво? компетенц?? у сфер? юстиц?? та внутр?шн?х справ; спочатку на м?журядовому р?вн?, а пот?м на наднац?ональному. В?дпов?дно, профсп?лка ухвалила закони в таких сферах, як екстрадиц?я, с?мейне право, право притулку та крим?нальне правосуддя. Заборона сексуально? дискрим?нац?? та дискрим?нац?? за нац?ональн?стю давно закр?плена в договорах. Останн?ми роками вони були доповнен? повноваженнями щодо законодавчо? боротьби з дискрим?нац??ю за ознаками раси, рел?г??, ?нвал?дност?, в?ку та сексуально? ор??нтац??. Завдяки цим повноваженням ?С прийняв законодавство про сексуальну дискрим?нац?ю на робочому м?сц?, дискрим?нац?ю за в?ком та расову дискрим?нац?ю.

?С також створив агентства для координац?? пол?цейського, прокурорського та ?мм?грац?йного контролю в кра?нах-членах: ?вропол для сп?впрац? пол?цейських сил, ?вроюст для сп?впрац? м?ж прокурорами та Frontex для сп?впрац? м?ж органами прикордонного контролю. ?С також керу? Шенгенською ?нформац?йною системою, яка забезпечу? сп?льну базу даних для пол?ц?? та ?мм?грац?йних орган?в. Це сп?вроб?тництво необх?дно було особливо розвивати з появою в?дкритих кордон?в через Шенгенську угоду та пов'язану з цим транскордонну злочинн?сть.

• 
  Кордони всередин? Шенгенсько? зони м?ж Н?меччиною та Австр??ю
• 
  Штаб-квартира ?врополу в Гааз?, Н?дерланди
• 
  Штаб-квартира ?вроюсту в Гааз?, Н?дерланди
• 
  Ос?док Frontex у Варшав?, Польща

Зовн?шн? в?дносини

Д?аграма Ейлера, що показу? в?дносини м?ж р?зними багатонац?ональними ?вропейськими орган?зац?ями та угодами

Зовн?шньопол?тичне сп?вроб?тництво м?ж державами-членами бере початок з моменту створення сп?втовариства в 1957 роц?, коли кра?ни-члени вели переговори як блок у м?жнародних торгових переговорах у рамках сп?льно? комерц?йно? пол?тики ?С. Кроки для ширшо? координац?? у зовн?шн?х в?дносинах почалися в 1970 роц? з? створенням ?вропейського пол?тичного сп?вроб?тництва, яке створило процес неформальних консультац?й м?ж державами-членами з метою формування сп?льно? зовн?шньо? пол?тики. 1987 року ?вропейське пол?тичне сп?вроб?тництво було запроваджено на оф?ц?йн?й основ? ?диним ?вропейським актом. Маастрихтським договором EPC було перейменовано на Загальну зовн?шню пол?тику та пол?тику безпеки (CFSP).

?С бере участь у вс?х сам?тах G7 та G20. (Сам?т G20 в Осац?, Япон?я, 2019 р.).

Ц?лями CFSP ? просування як власних ?нтерес?в ?С, так ? ?нтерес?в м?жнародного сп?втовариства в ц?лому, включаючи розвиток м?жнародного сп?вроб?тництва, повагу до прав людини, демократ?? та верховенства права. CFSP вимага? одностайност? м?ж державами-членами щодо в?дпов?дно? пол?тики, яко? сл?д дотримуватися з будь-якого конкретного питання. Одностайн?сть ? складн? питання, як? розглядаються в рамках CFSP, ?нод? призводять до розб?жностей, як-от т?, як? мали м?сце п?д час в?йни в ?раку. Координатор ? представник CFSP в ?С ? високим представником Союзу з питань зовн?шн?х справ ? пол?тики безпеки, який виступа? в?д ?мен? ?С у питаннях зовн?шньо? пол?тики та оборони ? ма? завдання формулювати позиц??, висловлен? державами-членами. у цих сферах пол?тики в загальний вир?внювання. Високий представник очолю? ?вропейську службу зовн?шн?х д?й (EEAS), ун?кальний департамент ?С, який оф?ц?йно запроваджено та д?? з 1 грудня 2010 року з нагоди першо? р?чниц? набуття чинност? Л?сабонського договору. ?СВД буде виконувати функц?? м?н?стерства закордонних справ ? дипломатичного корпусу ?вропейського Союзу.

Окр?м ново? м?жнародно? пол?тики ?вропейського Союзу, м?жнародний вплив ?С також в?дчува?ться через розширення. В?дчутн? переваги членства в ?С ? стимулом для пол?тичних ? економ?чних реформ у державах, як? бажають виконати критер?? вступу до ?С, ? вважаються важливим фактором, що сприя? реформуванню колишн?х комун?стичних кра?н ?вропи. Цей вплив у внутр?шн?х справах ?нших кра?н зазвичай називають ?м'якою силою?, на в?дм?ну в?д в?йськово? ?жорсткою силою?.

Безпека й оборона

З 27 кра?н-член?в ?С 22 також ? членами НАТО. Швец?я ? кандидатом на вступ до НАТО, а чотири члени НАТО ? кандидатами на вступ до ?С — Албан?я, Чорногор?я, Туреччина та П?вн?чна Македон?я.

Попередники ?вропейського Союзу не були задуман? як в?йськовий альянс, оск?льки НАТО переважно вважалося належним ? достатн?м для оборонних ц?лей. 22 члени ?С ? членами НАТО,, Швец?я знаходиться на етап? вступу, а ?нш? кра?ни дотримуються пол?тики нейтрал?тету. Зах?дно?вропейський союз, в?йськовий союз ?з застереженням про вза?мну оборону, був розпущений у 2010 роц?, оск?льки його роль була передана ?С.

П?сля виходу Сполученого Корол?вства Франц?я ? ?диною членом, оф?ц?йно визнаним державою з ядерною збро?ю, ? ?диним власником пост?йного м?сця в Рад? Безпеки Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й. Франц?я та ?тал?я також ? ?диними кра?нами ?С, як? мають потенц?ал для про?кц?? сили за межами ?вропи. ?тал?я, Н?меччина, Н?дерланди та Бельг?я беруть участь у ядерному обм?н? НАТО.

Б?льш?сть кра?н ?С виступили проти Договору про заборону ядерно? збро?.

П?сля Косовсько? в?йни в 1999 роц? ?вропейська Рада погодилася, що ?Союз повинен мати здатн?сть до автономних д?й, п?дкр?плених над?йними в?йськовими силами, засоби для прийняття р?шення про ?х використання та готовн?сть зробити це, щоб в?дпов?сти на м?жнародн? кризи без шкоди для д?й НАТО?. З ц??ю метою було зроблено низку зусиль для п?двищення в?йськового потенц?алу ?С, зокрема процес Гельс?нсько? Головно? ц?л?. П?сля тривалого обговорення найконкретн?шим результатом стала ?н?ц?атива бойових груп ?С, кожна з яких, як заплановано, зможе швидко розгорнути близько 1500 особового складу.

Герб В?йськового штабу ?вропейського Союзу (EUMS). Збро? включають ?вропейську корону з дванадцяти золотих з?рок, як?р, крила та два схрещених меч?.

Сили ?С були розгорнут? в миротворчих м?с?ях в?д Середньо? та П?вн?чно? Африки до Зах?дних Балкан та Зах?дно? Аз??. В?йськов? операц?? ?С п?дтримують ряд орган?в, включаючи ?вропейське оборонне агентство, Супутниковий центр ?вропейського Союзу та В?йськовий штаб ?вропейського Союзу. В?йськовий штаб ?вропейського Союзу ? вищою в?йськовою ?нституц??ю ?вропейського Союзу, створеною в рамках ?вропейсько? Ради та насл?дком р?шень ?вропейсько? Ради у Гельс?нк? (10—11 грудня 1999 р.), як? закликали до створення пост?йно? пол?тично-в?йськов? установи. В?йськовий штаб ?вропейського Союзу п?дпорядкову?ться Верховному представнику Союзу ?з закордонних справ ? пол?тики безпеки та Ком?тету з пол?тики та безпеки. В?н керу? вс??ю в?йськовою д?яльн?стю в контекст? ?С, включаючи планування та проведення в?йськових м?с?й та операц?й у рамках Сп?льно? пол?тики безпеки та оборони та розвиток в?йськового потенц?алу, а також нада? Ком?тет з пол?тики та безпеки в?йськовими порадами та рекомендац?ями з в?йськових питань. Frontex — це агенц?я ?С, створена для управл?ння сп?вроб?тництвом м?ж нац?ональними прикордонниками, як? охороняють його зовн?шн? кордони. В?н спрямований на виявлення та припинення нелегально? ?мм?грац??, торг?вл? людьми та проникнення терорист?в. 2015 року ?вропейська ком?с?я представила свою пропозиц?ю щодо створення нового ?вропейського агентства прикордонно? та берегово? охорони, яке ма? б?льш важливу роль ? повноваження разом ?з нац?ональними органами управл?ння кордонами. У ?С, який склада?ться з 27 член?в, значне сп?вроб?тництво у сфер? безпеки та оборони дедал? б?льше поклада?ться на сп?впрацю м?ж ус?ма державами-членами.

Гуман?тарна допомога

Департамент гуман?тарно? допомоги та цив?льного захисту ?вропейсько? ком?с??, або ?ECHO?, нада? гуман?тарну допомогу з ?С кра?нам, що розвиваються. Його завданням ? надання терм?ново? допомоги (продукт?в, матер?ал?в та практично? участ?) жертвам природних ? сусп?льних катастроф ? конфл?кт?в за межами Союзу. Надання тако? допомоги базу?ться на принципах недискрим?нац??, неупереджености та гуманности. Вона розпод?ля?ться партнерами Оф?су, а саме, недержавними орган?зац?ями, агенц?ями гуман?тарно? допомоги ООН та ?нших м?жнародних орган?зац?й. 2012 року його бюджет становив €874 м?льйони, 51 % бюджету було направлено на Африку, 20 % на Аз?ю, Латинську Америку, Карибський басейн ? Тихий океан ? 20 % на Близький Сх?д ? Середземномор'я.

?С ? найб?льшим постачальником гуман?тарно? допомоги у св?т?

Гуман?тарна допомога ф?нансу?ться безпосередньо з бюджету (70 %) як частина ф?нансових ?нструмент?в зовн?шньо? д??, а також ?з ?вропейського фонду розвитку (30 %). Ф?нансування зовн?шньо? д?яльности ?С под?ля?ться на ?географ?чн?? ?нструменти та ?тематичн?? ?нструменти. ?Географ?чн?? ?нструменти надають допомогу через ?нструмент сп?вроб?тництва в розвитку (DCI, 16,9 м?льярда ?вро, 2007—2013), який ма? витратити 95 % свого бюджету на оф?ц?йну допомогу розвитку (ОПР), а також ?з ?вропейського ?нструменту сус?дства та партнерства (ENPI), який м?стить деяк? в?дпов?дн? програми. ?вропейський фонд розвитку (?ФР, 22,7 млрд ?вро на пер?од 2008—2013 рр. ? 30,5 млрд ?вро на пер?од 2014—2020 рр.) склада?ться з добров?льних внеск?в держав-член?в, але ?сну? тиск, щоб об'?днати ?ФР ?з бюджетом. ?нструменти заохочення зб?льшення внеск?в, щоб в?дпов?дати ц?л? в 0,7 % та дозволити ?вропейському парламенту зд?йснювати б?льший контроль.

У 2016 роц? середн?й показник серед кра?н ?С становив 0,4 %, ? п'ять досягли або перевищили ц?ль у 0,7 %: Дан?я, Н?меччина, Люксембург, Швец?я та Сполучене Корол?вство. Якщо розглядати разом, то кра?ни-члени ?С ? найб?льшим внеском ?ноземно? допомоги у св?т?.

М?жнародне сп?вроб?тництво та партнерство з розвитку

Сам?т Сх?дного партнерства 2015, Рига.

?вропейський Союз використову? так? ?нструменти зовн?шн?х в?дносин, як ?вропейська пол?тика сус?дства, яка прагне прив'язати ц? кра?ни на сх?д ? п?вдень в?д ?вропейсько? територ?? ?С до союзу. Ц? кра?ни, насамперед кра?ни, що розвиваються, включають тих, хто прагне одного дня стати або членом ?вропейського Союзу, або т?сн?ше ?нтегруватися з ?вропейським Союзом. ?С пропону? ф?нансову допомогу кра?нам ?вропейського сус?дства, якщо вони в?дпов?дають суворим умовам урядово? реформи, економ?чно? реформи та ?нших питань, пов'язаних ?з позитивною трансформац??ю. Цей процес зазвичай п?дтриму?ться Планом д?й, узгодженим як Брюсселем, так ? ц?льовою кра?ною.

Зустр?ч Середземноморського Союзу в Барселон?.

М?жнародне визнання сталого розвитку як ключового елемента неухильно зроста?. Його роль було визнано на трьох великих сам?тах ООН з? сталого розвитку: Конференц?? ООН з навколишнього середовища та розвитку (UNCED) 1992 року в Р?о-де-Жанейро, Бразил?я; Всесв?тн?й сам?т з? сталого розвитку (WSSD) 2002 року в Йоганнесбурз?, П?вденна Африка; та Конференц?я ООН з? сталого розвитку (UNCSD) 2012 року в Р?о-де-Жанейро. ?ншими ключовими глобальними угодами ? Паризька угода та Порядок денний сталого розвитку до 2030 року (Орган?зац?я Об'?днаних Нац?й, 2015). ЦУР визнають, що вс? кра?ни повинн? стимулювати д?? в таких ключових сферах — люди, планета, процв?тання, мир ? партнерство — для того, щоб подолати глобальн? виклики, як? мають вир?шальне значення для виживання людства.

Д?яльн?сть ?С щодо розвитку базу?ться на ?вропейському консенсус? з питань розвитку, який був схвалений 20 грудня 2005 року державами-членами ?С, радою, ?вропейським парламентом та ком?с??ю. Застосову?ться на основ? принцип?в спроможного п?дходу та п?дходу до розвитку, заснованого на правах.

Угоди про партнерство та сп?вроб?тництво — це двосторонн? угоди з державами, як? не ? членами.

Торг?вля

Президент Груз?? Саломе Зураб?шв?л?, президент Молдови Мая Санду, президент Укра?ни Володимир Зеленський та голова ?вропейсько? ради Шарль М?шель п?д час Батумсько? м?жнародно? конференц?? 2021 року. 2014 року ?С п?дписав угоди про асоц?ац?ю з ус?ма трьома державами.

?вропейський Союз ? найб?льшим експортером у св?т? та станом на 2008 р?к найб?льшим ?мпортером товар?в та послуг. Внутр?шн?й торг?вл? м?ж державами-членами сприя? зняття торговельних бар'?р?в, як-от тарифи та контроль на кордон?. У ?врозон? торг?вл? сприя? в?дсутн?сть будь-яких валютних р?зниць, з якими б?льш?сть член?в ма? мати справу.

Угода про асоц?ац?ю з ?вропейським Союзом робить щось под?бне для значно б?льшого кола кра?н, частково як так званий м'який п?дх?д (?морква зам?сть палиц??) для впливу на пол?тику в цих кра?нах. ?вропейський Союз представля? вс?х сво?х член?в у Св?тов?й орган?зац?? торг?вл? (СОТ) ? д?? в?д ?мен? держав-член?в у будь-яких суперечках. Коли ?С веде переговори щодо угоди, пов'язано? з торг?влею, поза рамками СОТ, наступна угода ма? бути затверджена урядом кожно? окремо? кра?ни-члени ?С.

?вропейський Союз уклав угоди про в?льну торг?влю (FTA) та ?нш? угоди з торговельною складовою з багатьма кра?нами св?ту ? веде переговори з багатьма ?ншими.

Проф?цит торг?вл? послугами ?вропейського Союзу зр?с ?з 16 м?льярд?в долар?в у 2000 роц? до понад 250 м?льярд?в долар?в у 2018 роц?.

У 2020 роц?, частково через пандем?ю COVID-19, Китай став найб?льшим торговельним партнером ?С, вит?снивши Сполучен? Штати.

Економ?ка

Франкфурт, один ?з ф?нансових центр?в ?вропи, м?сце розташування ?ЦБ (2014)

?вропейський Союз ма? другу в св?т? економ?ку за розм?ром ном?нального ВВП ? паритетом куп?вельно? спроможности. Станом на 2016 р?к, за даними М?жнародного валютного фонду, його ном?нальний ВВП становив 16,5 трильйона ?вро, що становить 22,8 % св?тового ВВП. ?вро, яке використовують у 19-ти з 27-ми член?в ?С а також 6 ?нших ?вропейських кра?н, займа? друге м?сце у св?т? за величиною валютних резерв?в та обсягами торг?вл?.

Економ?ка ?вропейського Союзу склада?ться з ?диного простору зм?шаних нац?ональних економ?к, що базуються на в?льних ринкових в?дносинах та розвинен?й соц?альн?й пол?тиц?. ВВП за паритетом куп?вельно? спроможности на душу населення у 2015 становив 37,8 тис. дол. у пор?внян? з 57 тис. дол. у США та 14,3 тис. дол. у КНР. З низьким коеф?ц??нтом Джин? (що становить 0,31) в ?С ? р?вном?рн?ший розпод?л доход?в н?ж у середньому у св?т?.

Серед головних б?рж ?С ? Euronext, Франкфуртська та Лондонська. ?вропейський Союз ? чистим експортером кап?талу. ?ноземн? ?нвестиц?? в ?С у 2012 роц? становили 5,1 трлн дол., а ?нвестиц?? ?С в ?нш? кра?ни — 9,1 трлн дол., що ? найвищими показниками в св?т?.

З початку боргово? кризи в 2009 роц? у ?С виникли протилежн? економ?чн? ситуац?? м?ж кра?нами П?вденно? ?вропи з одного боку, ? Центрально? та П?вн?чно? ?вропи з ?ншого боку: п?двищення р?вня безроб?ття та державного боргу в кра?нах Середземномор'я та зниження р?вня безроб?ття з п?двищенням темп?в зростання ВВП у кра?нах Сх?дно? та П?вн?чно? ?вропи. 2015 року державний борг у ?вропейському Союз? становив 85 % ВВП, з в?дм?нностями м?ж найнижчим показником в Естон?? — 9,7 %, та найб?льшим у Грец?? — 176 %.

П'ятьма найб?льшими нац?ональними економ?ками в ?С ? (у порядку зростання, станом на 2019 р?к): Н?дерланди, ?спан?я, ?тал?я, Франц?я та Н?меччина — разом на них припада? близько 69 % ном?нального ВВП усього ?С. Найб?льшими торговельними партнерами ?вропейського Союзу ? (у порядку спадання, станом на 2019 р?к): США, КНР, Сполучене Корол?вство, Швейцар?я та Рос?я. Укра?на в цьому рейтингу займа? 18 м?сце (м?ж В'?тнамом та ПАР), у 2018 роц? вона займала 21 м?сце. ?С ? повноправним членом Св?тово? орган?зац?? торг?вл?, Велико? с?мки та Велико? двадцятки.

Внутр?шн?й ринок

Див. також: ?вропейське споживче право

Дв? початков? основн? ц?л? ?вропейського економ?чного сп?втовариства полягали в розвитку сп?льного ринку, який згодом перетворився на сп?льний ринок, ? митного союзу м?ж його державами-членами. ?диний ринок передбача? в?льний об?г товар?в, кап?талу, людей ? послуг у межах ?С, а митний союз передбача? застосування ?диного зовн?шнього тарифу на вс? товари, що надходять на ринок. П?сля того, як товари були допущен? на ринок, вони не можуть обкладатися митними зборами, дискрим?нац?йними податками чи ?мпортними квотами, оск?льки вони подорожують всередин? кра?ни. Кра?ни, як? не ? членами ?С, ?сланд?я, Норвег?я, Л?хтенштейн ? Швейцар?я, беруть участь у ?диному ринку, але не в митному союз?. Половина торг?вл? в ?С покрива?ться законодавством, гармон?зованим ?С.

В?льний рух кап?талу ма? на мет? дозволити рух ?нвестиц?й, як-от покупка нерухомости та куп?вля акц?й м?ж кра?нами. До моменту досягнення економ?чного та монетарного союзу розвиток кап?тального забезпечення в?дбувався пов?льно. П?сля Маастрихту швидко розвивався корпус р?шень ?вропейського суду щодо ц??? спочатку занедбано? свободи. В?льний рух кап?талу ? ун?кальним, оск?льки воно нада?ться р?вною м?рою державам, як? не ? членами.

В?льне пересування людей означа?, що громадяни ?С можуть в?льно перем?щатися м?ж державами-членами, щоб жити, працювати, навчатися або виходити на пенс?ю в ?нш?й кра?н?. Це вимагало зниження адм?н?стративних формальностей та визнання профес?йних квал?ф?кац?й ?нших держав.

В?льне перем?щення послуг та заснування дозволя? самозайнятим особам перем?щатися м?ж державами-членами для надання послуг на тимчасов?й або пост?йн?й основ?. У той час як послуги становлять в?д 60 до 70 % ВВП, законодавство в ц?й сфер? не наст?льки розвинене, як в ?нших сферах. Ця прогалина була усунена в Директив? про послуги про внутр?шн?й ринок 2006 року, яка спрямована на л?берал?зац?ю транскордонного надання послуг. В?дпов?дно до договору надання послуг ? залишковою свободою, яка застосову?ться лише в тому випадку, якщо не реал?зу?ться жодна ?нша свобода.

Документи ?вропейського Союзу

Нац?ональне посв?дчення особи ?ЕЗ (Н?мецька верс?я на св?тлин?) Нац?ональне посв?дчення особи ?ЕЗ (Н?мецька верс?я на св?тлин?)  ?вропейське вод?йське посв?дчення. (Хорватська верс?я на св?тлин?) ?вропейське вод?йське посв?дчення. (Хорватська верс?я на св?тлин?)  ?вропейська картка медичного страхування (EHIC). (Австр?йська верс?я на св?тлин?) ?вропейська картка медичного страхування (EHIC). (Австр?йська верс?я на св?тлин?)  ?вропейський паспорт ?з зазначенням назви кра?ни-члена, нац?онального збро? та сл?в ??вропейський Союз?, наведених ?хньою(ими) оф?ц?йною(ими) мовою(ами). (?рландська верс?я на св?тлин?) ?вропейський паспорт ?з зазначенням назви кра?ни-члена, нац?онального збро? та сл?в ??вропейський Союз?, наведених ?хньою(ими) оф?ц?йною(ими) мовою(ами). (?рландська верс?я на св?тлин?)  ?вропейський ре?страц?йний знак, що склада?ться з синьо? смуги з л?вого боку ?з символом Прапору ?С, а також коду кра?ни-члена, в як?й заре?стровано транспортний зас?б. (Словацька верс?я на св?тлин?) ?вропейський ре?страц?йний знак, що склада?ться з синьо? смуги з л?вого боку ?з символом Прапору ?С, а також коду кра?ни-члена, в як?й заре?стровано транспортний зас?б. (Словацька верс?я на св?тлин?)

Валютний союз ? ф?нансов? послуги

Л?воруч: штаб-квартира ?вропейського центрального банку в Остенде, Франкфурт. Справа: 20 ?з 27 кра?н-член?в ?С прийняли ?вро як законний плат?жний зас?б. ?врозона (темно-син?й) представля? 350 м?льйон?в людей.

Створення ?дино? ?вропейсько? валюти стало оф?ц?йною метою ?вропейського економ?чного сп?втовариства в 1969 роц?. 1992 року, узгодивши структуру та процедури валютного союзу, кра?ни-члени п?дписали Маастрихтський догов?р ? були юридично зобов'язан? виконувати узгоджен? умови та правила, включаючи критер?? конвергенц??, якщо вони хочуть при?днатися до валютного союзу. Держави, як? бажають взяти участь, повинн? були спочатку при?днатися до ?вропейського механ?зму обм?нного курсу.

У 1999 роц? розпочався валютний союз, спочатку як валюта обл?ку, до яко? при?дналися одинадцять держав-член?в. 2002 року валюта була повн?стю введена в д?ю, коли були випущен? банкноти ?вро та монети ?вро, а нац?ональн? валюти почали поступово припинятися в ?врозон?, яка на той час складалася з 12 кра?н-член?в. ?врозона (склада?ться з кра?н-член?в ?С, як? прийняли ?вро) в?дтод? зросла до 20 кра?н.

?вро та монетарна пол?тика тих, хто його прийняв за угодою з ?С, перебувають п?д контролем ?вропейського центрального банку (?ЦБ). ?ЦБ ? центральним банком ?врозони, ?, таким чином, контролю? грошово-кредитну пол?тику в ц?й сфер? з метою п?дтримки стаб?льности ц?н. В?н знаходиться в центр? ?вропейсько? системи центральних банк?в, яка охоплю? вс? нац?ональн? центральн? банки ?С ? контролю?ться ?? Генеральною радою, до складу яко? входять голова ?ЦБ, який признача?ться ?вропейською радою, в?цеголова ?ЦБ, а також кер?вники нац?ональних центральних банк?в ус?х 27 кра?н-член?в ?С.

?вро було введено в 2002 роц?, зам?нивши 12 нац?ональних валют. В?дтод? при?дналися 8 кра?н.

?вропейська система ф?нансового нагляду — це ?нституц?йна арх?тектура системи ф?нансового нагляду ?С, що склада?ться з трьох орган?в: ?вропейського банк?вського органу, ?вропейського управл?ння страхування та профес?йних пенс?й та ?вропейського управл?ння з ц?нних папер?в ? ринк?в. Щоб доповнити цю структуру, ?сну? також ?вропейська рада з системних ризик?в п?д в?дпов?дальн?сть центрального банку. Метою ц??? системи ф?нансового контролю ? забезпечення економ?чно? стаб?льност? ?С.

Щоб запоб?гти тим, щоб держави, що при?дналися, не потрапили у ф?нансов? проблеми чи кризу п?сля вступу до валютного союзу, вони були зобов'язан? за Маастрихтським договором виконувати важлив? ф?нансов? зобов'язання та процедури, зокрема демонструвати бюджетну дисципл?ну та високий ступ?нь ст?йко? економ?чно? конвергенц??, а також уникнути надм?рного державного деф?циту та обмежити державний борг до ст?йкого р?вня.

Промислов?сть ? цифрова економ?ка

Робочими секторами ?вропейсько? Ком?с?? ?: аеронавтика, автомоб?льна промислов?сть, б?отехнолог?я, х?м?я, буд?вництво, косметика, оборона, електрон?ка, вогнепальна зброя, харчов? продукти та напо?, азартн? ?гри, охорона здоров'я, морський транспорт, механ?ка, медицина, пошта, сировина, космос, текстиль, туризм, ?грашки та соц?альна економ?ка (?вропейське кооперативне товариство).

Енерг?я

У 2020 роц? в?дновлюван? джерела енерг?? вперше випередили викопне паливо як основне джерело електроенерг?? в ?С

У 2006 роц? ?С-27 споживало 1825 м?льйон?в тонн нафтового екв?валента (toe). Близько 46 % споживано? енерг?? було вироблено в кра?нах-членах, тод? як 54 % було ?мпортовано. У ц?й статистиц? ядерна енерг?я розгляда?ться як первинна енерг?я, вироблена в ?С, незалежно в?д джерела урану, менш н?ж 3 % якого виробля?ться в ?С

?С мав законодавчу владу у сфер? енергетично? пол?тики протягом б?льшо? частини свого ?снування; це ма? сво? кор?ння в ориг?нальному ?вропейському сп?втовариств? з вуг?лля та стал?. Запровадження обов'язково? та всеохоплюючо? ?вропейсько? енергетично? пол?тики було схвалено на зас?данн? ?вропейсько? ради в жовтн? 2005 року, а перший про?кт пол?тики був опубл?кований у с?чн? 2007 року.

?С ма? п'ять ключових момент?в у сво?й енергетичн?й пол?тиц?: посилення конкуренц?? на внутр?шньому ринку, заохочення ?нвестиц?й та посилення вза?мозв'язк?в м?ж електричними мережами; диверсиф?кувати енергетичн? ресурси за допомогою кращих систем для реагування на кризу; встановити нову догов?рну базу для енергетичного сп?вроб?тництва з Рос?йською Федерац??ю, одночасно покращуючи в?дносини з багатими на енергонос?? державами Центрально? Аз?? та П?вн?чно? Африки; б?льш ефективно використовувати ?снуюч? джерела енерг??, одночасно зб?льшуючи комерц?ал?зац?ю в?дновлювано? енерг??; ? нарешт? зб?льшити ф?нансування нових енергетичних технолог?й.

У 2007 роц? кра?ни ?С загалом ?мпортували 82 % сво?? нафти, 57 % природного газу та 97,48 % потреби в уран?. Трьома найб?льшими постачальниками природного газу до ?вропейського Союзу ? Рос?йська Федерац?я, Норвег?я та Алжир, на як? припадало близько трьох чвертей ?мпорту в 2019 роц?. ?сну? сильна залежн?сть в?д рос?йсько? енерг??, яку ?С намага?ться зменшити.

?нфраструктура

Ересуннський м?ст м?ж Дан??ю та Швец??ю ? частиною Транс'?вропейських мереж.

?вропейський Союз працю? над покращенням транскордонно? ?нфраструктури, наприклад, через транс'?вропейськ? мереж? (TEN). Про?кти в рамках TEN включають тунель п?д Ла-Маншем, LGV Est, Тунель Мон-Сен?с, Ересуннський м?ст, Бреннерський базисний тунель ? м?ст Месс?нсько? протоки. 2010 року розрахункова мережа охоплю?: 75 200 к?лометр?в дор?г; 78 000 к?лометр?в зал?зниць; 330 аеропорт?в; 270 морських порт?в; ? 210 внутр?шн?х порт?в.

Зал?зничний транспорт у ?вроп? синхрон?зу?ться з ?вропейською системою управл?ння зал?зничним рухом (ERTMS), ?н?ц?ативою для значного п?двищення безпеки, п?двищення ефективност? по?зд?в та покращення транскордонно? вза?мод?? зал?зничного транспорту в ?вроп? шляхом зам?ни сигнального обладнання на оцифрован? переважно бездротов? верс?? та шляхом створення ?диного загально?вропейського стандарту для систем керування та командування по?зд?в.

?вропейська транспортна пол?тика, що розвива?ться, посилить тиск на навколишн? середовище у багатьох рег?онах через розширення транспортно? мереж?. У кра?нах ?С, як? були членами ?С до 2004 року, головною проблемою на транспорт? ? затори та забруднення. П?сля недавнього розширення нов? держави, як? при?дналися з 2004 року, додали до транспортного порядку денного проблему вир?шення проблем доступност?. Польська дорожня мережа була оновлена, наприклад, автомаг?страль А4.

Телекомун?кац?? та космос

Контроль польот?в ?вропейського косм?чного агентства в ESOC в Дармштадт?, Н?меччина

Система позиц?онування ?ал?лео — ще один ?нфраструктурний про?кт ?С. ?ал?лео — це запропонована система супутниково? нав?гац??, яку буде створювати ?С та запустити ?вропейське косм?чне агентство (ESA). Про?кт ?ал?лео було започатковано частково для того, щоб зменшити залежн?сть ?С в?д глобально? системи позиц?онування, що керу?ться США, але також щоб забезпечити повн?ше глобальне покриття та забезпечити б?льшу точн?сть, враховуючи стару природу системи GPS.

С?льське господарство та рибальство

Виноградники в Румун??; ферми ?С утримуються за рахунок Сп?льно? с?льськогосподарсько? пол?тики, що мають найб?льш? бюджетн? витрати.

Сп?льна с?льськогосподарська пол?тика (САР) ? одн??ю з довготривалих пол?тик ?вропейського Сп?втовариства. Пол?тика ма? на мет? зб?льшення с?льськогосподарського виробництва, забезпечення впевненост? в постачаннях продовольства, забезпечення високо? якост? життя фермер?в, стаб?л?зац?ю ринк?в та забезпечення розумних ц?н для споживач?в. Донедавна в?н керувався системою субсид?й та ринкового втручання. До 1990-х рок?в ця пол?тика становила понад 60 % р?чного бюджету тод?шнього ?вропейського сп?втовариства, а в 2013 роц? — близько 34 %.

Контроль за ц?нами та ринков? втручання привели до значного перевиробництва. Це були ?нтервенц?йн? магазини продукт?в, куплених громадою для п?дтримки м?н?мальних ц?н. Щоб позбутися надлишк?в магазин?в, ?х часто продавали на св?товому ринку за ц?нами, значно нижчими, гарантованими Сп?втовариством, або фермерам пропонували субсид?? (у розм?р? р?зниц? м?ж ц?нами сп?льноти та св?товими ц?нами) на експорт сво?? продукц?? за меж? сп?льноти. Ця система була п?ддана критиц? за те, що вона принижу? фермер?в за межами ?вропи, особливо в кра?нах, що розвиваються. Прихильники CAP стверджують, що економ?чна п?дтримка, яку вона нада? фермерам, забезпечу? ?м розумний р?вень життя.

З початку 1990-х рок?в САП зазнала низки реформ. Спочатку ц? реформи включали запровадження в?дведення у 1988 роц?, коли частина с?льськогосподарських земель була навмисно вилучена з виробництва, молочн? квоти, а нещодавно — ?роз'?днання? (або в?докремлення) грошей, як? фермери отримували в?д ?С та обсяги, як? вони виробляють (за реформами Ф?шлера 2004 р.). Витрати на с?льське господарство будуть в?дходити в?д виплат субсид?й, пов'язаних ?з конкретною продукц??ю, до прямих платеж?в, як? залежать в?д розм?ру ферми. Це ма? на мет? дозволити ринку диктувати р?вень виробництва. Одна з цих реформ спричинила зм?ну цукрового режиму ?С, який ран?ше розд?ляв ринок цукру м?ж державами-членами та деякими афро-карибськими кра?нами, як? мали прив?лейован? в?дносини з ?С.

Конкуренц?я

?С проводить конкурентну пол?тику, спрямовану на забезпечення невикривлено? конкуренц?? на ?диному ринку.

?вропейський ком?сар з питань конкуренц?? (нин? Мар?рете Веста?ер) ? одн??ю з найпотужн?ших посад у ком?с??, що в?дзнача?ться здатн?стю впливати на комерц?йн? ?нтереси транснац?ональних корпорац?й. Наприклад, у 2001 роц? ком?с?я вперше запоб?гла злиття двох компан?й, що базуються в Сполучених Штатах (General Electric ? Honeywell), яке вже було схвалено ?хн?м нац?ональним органом. ?нша резонансна справа проти Microsoft призвела до того, що ком?с?я оштрафувала Microsoft на понад €777 м?льйон?в п?сля дев'яти рок?в судових позов?в.

Ринок прац?

У вересн? 2018 року сезонно скоригований р?вень безроб?ття в ?С становив 6,7 % Р?вень безроб?ття в ?врозон? становив 8,1 %. Серед кра?н-член?в найнижчий р?вень безроб?ття був заф?ксований у Чех?? (2,3 %), Н?меччин? та Польщ? (обидв? — 3,4 %), а найвищий — в ?спан?? (14,9 %) та Грец?? (19,0 % у липн? 2018 року).

Соц?альна пол?тика та р?вн?сть

Держави-члени ?С за соц?альними видатками у 2019 роц?

Нац??	Соц?альн? витрати (в?дсотк?в ВВП)
	31,0
	29,1
	28,9
	28,3
	28,2
	26,9
	25,9
	25,5
	24,7
	24,0
	22,6
	21,6
	21,3
	21,1
	19,2
	18,1
	17,7
	17,7
	16,7
	16,4
	16,1
	13,4

?вропейський Союз давно намага?ться пом'якшити насл?дки в?льних ринк?в шляхом захисту прав прац?вник?в та запоб?гання соц?альному та еколог?чному демп?нгу. З ц??ю метою в?н прийняв закони, що встановлюють м?н?мальн? стандарти зайнятост? та довк?лля. Сюди входили Директива про робочий час та Директива про оц?нку впливу на навколишн? середовище.

?С також прагнув координувати системи соц?ального забезпечення та охорони здоров'я держав-член?в, щоб сприяти особам, як? зд?йснюють права на в?льне пересування, та забезпечувати ?м можлив?сть збер?гати доступ до послуг соц?ального забезпечення та охорони здоров'я в ?нших державах-членах. Основне законодавство про соц?альне забезпечення м?ститься в Директив? 86/378 про р?вне ставлення до профес?йного соц?ального забезпечення, Директив? про р?вне ставлення в соц?альному забезпеченн? 79/7 / ?ЕС, Регламент? соц?ального забезпечення 1408/71 / ?С та 883/2004 / ?С та Директив? 2005/36 / ?С

?вропейська соц?альна харт?я — головний догов?р, який визна? соц?альн? права ?вропейських громадян.

?вропейське страхування на випадок безроб?ття запропонував, зокрема, ком?сар з питань прац? Н?колас Шм?т. Також обговорювалася ?вропейська директива про м?н?мальну зароб?тну плату.

З 2019 року ?сну? ?вропейський ком?сар з питань р?вност?, а ?вропейський ?нститут ?з ?ендерно? р?вности ?сну? з 2007 року.

У 2020 роц? за мандатом Хелени Далл? була затверджена перша в ?стор?? Стратег?я ?вропейського Союзу щодо р?вност? ЛГБТ?К.

Житло, молодь, дитинство, функц?ональне р?зноман?ття або догляд за л?тн?ми людьми ? допом?жними компетенц?ями ?вропейського Союзу ? можуть ф?нансуватися ?вропейським соц?альним фондом.

Рег?ональна та м?сцева пол?тика

Класиф?кац?я рег?он?в з 2014 по 2020 р?к.

Структурн? фонди та Когез?йний фонд п?дтримують розвиток слаборозвинених рег?он?в ?С. Так? рег?они передус?м розташован? в державах Центрально? та П?вденно? ?вропи. К?лька фонд?в надають екстрену допомогу, п?дтримку член?в-кандидат?в у перетворенн? сво?? кра?ни на в?дпов?дн?сть стандартам ?С (PHARE, ISPA та SAPARD) та п?дтримку Сп?вдружности Незалежних Держав (TACIS). Зараз TACIS став частиною всесв?тньо? програми EuropeAid.

Демограф?чний перех?д до сусп?льства, яке стар??, низький коеф?ц??нт народжуваност? та депопуляц?я нем?тропольних рег?он?в вир?шу?ться в рамках ц??? пол?тики.

Навколишн? середовище та кл?мат

За даними ?вропейського агентства з охорони навколишнього середовища, б?огеограф?чн? рег?они континентально? ?вропи

У 1957 роц?, коли було засновано ?вропейське економ?чне сп?втовариство, воно не проводило еколог?чно? пол?тики. За останн? 50 рок?в було створено все щ?льн?шу мережу законодавчих акт?в, що поширю?ться на вс? сфери охорони навколишнього середовища, включаючи забруднення пов?тря, як?сть води, поводження з в?дходами, охорону природи та контроль за х?м?чними речовинами, промисловими небезпеками та б?отехнолог?ями. За даними ?нституту ?вропейсько? еколог?чно? пол?тики, еколог?чне законодавство включа? понад 500 директив, положень та р?шень, що робить еколог?чну пол?тику ключовим напрямком ?вропейсько? пол?тики.

?вропейськ? пол?тичн? д?яч? спочатку зб?льшили спроможн?сть ?С реагувати на еколог?чн? проблеми, визначивши це як проблему торг?вл?. Торг?вельн? бар'?ри та викривлення конкуренц?? на Сп?льному ринку можуть виникнути через р?зн? еколог?чн? стандарти в кожн?й кра?н?-члени. У наступн? роки навколишн? середовище стало оф?ц?йною сферою пол?тики з? сво?ми власними суб'?ктами пол?тики, принципами та процедурами. Правова основа еколог?чно? пол?тики ?С була створена ?з запровадженням ?диного ?вропейського акту в 1987 роц?.

785 / 5000 Результати перекладу Спочатку еколог?чна пол?тика ?С була зосереджена на ?вроп?. Зовс?м недавно ?С продемонстрував л?дерство у глобальному еколог?чному управл?нн?, напр. роль ?С у забезпеченн? ратиф?кац?? та набуття чинности К?отським протоколом, попри спротив Сполучених Штат?в. Цей м?жнародний вим?р знайшов сво? в?дображення у Шост?й програм? д?й ?С щодо охорони навколишнього середовища, яка визна?, що ?? ц?л? можна досягти лише за умови активно? п?дтримки та належного впровадження ключових м?жнародних угод як на р?вн? ?С, так ? у всьому св?т?. Л?сабонський догов?р ще б?льше зм?цнив амб?ц?? кер?вництва. Законодавство ?С в?д?грало значну роль у покращенн? захисту середовища ?снування та вид?в у ?вроп?, а також сприяло пол?пшенню якост? пов?тря та води та поводження з в?дходами.

Пом'якшення зм?н кл?мату ? одним ?з пр?оритет?в еколог?чно? пол?тики ?С. 2007 року держави-члени домовились, що в майбутньому 20 % енерг??, яку використовують у ?С, ма? бути в?дновлюваною, а викиди вуглекислого газу повинн? бути нижчими в 2020 роц? щонайменше на 20 % пор?вняно з р?внем 1990 року. ?С прийняв систему торг?вл? викидами для включення викид?в вуглецю в економ?ку. ?вропейська зелена столиця — це щор?чна прем?я, що присуджу?ться м?стам, яка фокусу?ться на довк?лл?, енергоефективност? та якост? життя в м?ських районах для створення розумного м?ста.

На виборах до ?вропарламенту 2019 року зелен? парт?? зб?льшили свою владу, можливо, через зростання постматер?ал?стичних ц?нностей.

Пропозиц?? досягти нульово? вуглецево? економ?ки в ?вропейському Союз? до 2050 року пропонувались у 2018—2019 рр. Майже вс? держави-члени п?дтримали цю мету на сам?т? ?С у червн? 2019 р. Чех?я, Естон?я, Угорщина та Польща не погодились.

У 2017 роц? ?С викинув 9,1 % глобальних викид?в парникових газ?в. ?С ма? на мет? встановити нульов? викиди ПГ до 2050 року

Осв?та та досл?дження

Еразм Роттердамський, гуман?ст епохи В?дродження, на честь якого названа Програма Еразм

Базова осв?та — це сфера, де роль ?С обмежу?ться п?дтримкою нац?ональних уряд?в. У галуз? вищо? осв?ти ця пол?тика була розроблена у 1980-х роках у рамках програм п?дтримки обм?ну та моб?льности. Найпом?тн?шою з них ? програма Еразмус, програма ун?верситетських обм?н?в, яка розпочалася в 1987 роц?. У перш? 20 рок?в вона п?дтримувала можливост? м?жнародного обм?ну для понад 1,5 м?льйона студент?в ун?верситет?в та коледж?в ? стала символом ?вропейського студентського життя.

?снують под?бн? програми для учн?в та вчител?в шк?л, для слухач?в профес?йно-техн?чно? осв?ти та для дорослих, як? навчаються у Програм? навчання впродовж життя 2007—2013. Ц? програми призначен? для заохочення ширших знань про ?нш? кра?ни та поширення передового досв?ду в галуз? осв?ти та п?дготовки кадр?в по всьому ?С. П?дтримуючи Болонський процес, ?С п?дтриму? пор?внянн? стандарти та сум?сн? ступен? в ус?й ?вроп?.

Науковому розвитку сприяють Рамков? програми ?С, перша з яких розпочалась у 1984 р. Ц?л? пол?тики ?С у ц?й галуз? полягають у координац?? та стимулюванн? досл?джень. Незалежна ?вропейська наукова рада вид?ля? кошти ?С на ?вропейськ? або нац?ональн? науково-досл?дн? про?кти. Досл?дницьк? та технолог?чн? рамков? програми ?С стосуються багатьох областей, наприклад, енергетики, метою яко? ? розробка р?зноман?тного по?днання в?дновлюваних джерел енерг?? для сприяння довк?ллю та зменшення залежност? в?д ?мпортованого палива.

Охорона здоров'я та безпека харчових продукт?в

?вропейська картка медичного страхування (На фото словенська верс?я)

?С не ма? основних повноважень у галуз? охорони здоров'я, а стаття 35 Харт?? основних прав ?вропейського Союзу п?дтверджу?, що ?Високий р?вень охорони здоров'я людини повинен забезпечуватися при визначенн? та реал?зац?? вс?х пол?тик та заход?в Союзу?. Генеральний директорат ?вропейсько? Ком?с?? з питань охорони здоров'я та споживач?в прагне узгодити нац?ональн? закони щодо захисту здоров'я людей, прав споживач?в, безпеки харчових продукт?в та ?нших продукт?в.

Ус? кра?ни ?С та багато ?нших ?вропейських кра?н пропонують сво?м громадянам безкоштовну ?вропейську карту медичного страхування, яка на вза?мн?й основ? забезпечу? страхування нев?дкладно? медично? допомоги п?д час в?дв?дування ?нших ?вропейських кра?н-учасниць. Директива про транскордонне медичне обслуговування ма? на мет? сприяти сп?вроб?тництву в галуз? охорони здоров'я м?ж державами-членами та полегшити доступ до безпечного та як?сного транскордонного медичного обслуговування для ?вропейських пац??нт?в.

?С ма? одн? з найвищих р?вн?в оч?кувано? тривалост? життя у св?т?, причому ?спан?я, ?тал?я, Швец?я, Франц?я, Мальта, ?рланд?я, Н?дерланди, Люксембург та Грец?я входять до числа 20 найб?льших кра?н св?ту з найвищою тривал?стю життя. Загалом тривал?сть життя нижча у Сх?дн?й ?вроп?, н?ж у Зах?дн?й ?вроп?. 2018 року рег?оном ?С ?з найвищою тривал?стю життя був Мадрид, ?спан?я — 85,2 року, за яким сл?дували ?спанськ? рег?они Ла-Р?оха та Кастил?я-?-Леон — 84,3 року, Трент?но в ?тал?? — 84,3 року та ?ль-де-Франс у Франц??. у 84,2 року. Загальна тривал?сть життя в ?С у 2018 роц? становила 81,0 року, що перевищувало середн?й показник у св?т?, який становив 72,6 року.

Збройн? сили

Станом на 11 кв?тня 2023 року, ?вропейський Союз не ма? власних повноц?нних збройних сил, ?х натом?сть окремо мають ус? 27 держав-член?в союзу, з яких 22 члени нин? входять у в?йськовий блок НАТО, щодо Швец?? трива? ратиф?кац?я протокол?в про вступ до НАТО вс?ма членами орган?зац??, а решта 4 (Австр?я, ?рланд?я, К?пр та Мальта) дотримуються пол?тики нейтрал?тету. На р?вн? ?С лише в?дбува?ться сприяння в?йськовому сп?вроб?тництву м?ж його кра?нами-членами в рамках Сп?льно? пол?тики безпеки та оборони через В?йськовий штаб та ?вропейське оборонне агентство. Також для координац?? захисту зовн?шнього кордону кра?н-учасник?в Шенгенсько? угоди (куди входять 22 кра?ни-члени ?С та 4 ?нш? ?вропейськ? кра?ни — ?сланд?я, Л?хтенштейн, Норвег?я та Швейцар?я) працю? агентство Frontex.

29 жовтня 2024 року ?вропейський Союз ? П?вн?чноатлантичний альянс вир?шили створити нову робочу групу високого р?вня для посилення сп?впрац?, погодились ?з необх?дн?стю стратег?чного партнерства м?ж ?вропейським Союзом ? Альянсом, зокрема в контекст? повномасштабно? рос?йсько? агрес?? проти Укра?ни.

Перспектива створення

?вропейськ? пол?тики неодноразово висловлювали ?дею про створення ?вропейсько? арм??. Мотивом називали те, що ?вропейськ? кра?ни вже довг? роки ?снують у мир?, ? захист власних нац?ональних ?нтерес?в для багатьох держав ?вропи у в?дносинах м?ж ними б?льше не ма? сенсу. Прихильники ?де? вказують на неефективн?сть орган?зац?? оборони на нац?ональних р?внях, що призводить до дублювання структур ? функц?й та в?дпов?дно високих витрат. На ?х думку, сп?впраця вс?х кра?н-член?в ?С у в?йськов?й сфер? дасть змогу заощадити на розробц? ? придбанн? сучасних систем озбро?нь ? перерозпод?лити завдання на таке улагодження в?йськ, щоб кожна з кра?н мала свою в?йськову спец?ал?зац?ю. Однак головним противником тако? ?де? виступало Сполучене Корол?вство, яке погрожувала заблокувати створення ?дино? арм??, аргументуючи це тим, що така структура лише дублюватиме функц?? НАТО.

   Кра?ни-учасники PESCO

   Члени ?С, що в?дмовилися в?д участ? в PESCO

Нова хвиля обговорення ?де? створення сп?льно? арм?? почалася в 2017—2018 роках п?сля р?шення Сполученого Корол?вства щодо виходу з ?вропейського Союзу, посилення геопол?тично? напруженост? в св?т? (див. Друга холодна в?йна) та пог?ршенням в?дносин м?ж ?вропою та США за президентства Дональда Трампа (зокрема через його неодноразов? звинувачення на адресу ?вропейських партнер?в по НАТО щодо недостатнього внеску в сп?льну оборону). Одним ?з перших високопосадовц?в ?С, як? п?дтримали створення сп?льно? арм??, став Голова ?вроком?с?? Жан-Клод Юнкер. 8 березня 2015 року (на тл? агрес?? Рос?? проти Укра?ни) в?н заявив, що завдяки створенню тако? арм?? ?вропа зможе переконливо реагувати на загрозу для миру як у самих кра?нах-членах, так ? у сус?дн?х ?з ?С кра?нах. На його думку, сп?льна арм?я ?дасть Рос?? зрозум?ти, що ми серйозно ставимось до в?дстоювання ц?нностей ?вропейського Союзу?. Його п?дтримали, зокрема, м?н?стр оборони ФРН Урсула фон дер Ля?н ? глава н?мецького МЗС Франк-Вальтер Штайнма?р, а канцлер Ангела Меркель назвала ?дею ?про?ктом майбутнього? ? висловилася нараз? за поглиблення в?йськового сп?вроб?тництва. П?зн?ше Жан-Клод Юнкер неодноразово повторював свою позиц?ю, аргументуючи ?? ризиками тероризму, зокрема в?д орган?зац?? ?сламська Держава, та б?льшо? незалежност? ? самост?йност? ?вропи в?д США. 6 листопада 2018 року ?дею створення арм?? ?С п?дтримав президент Франц?? Емманюель Макрон. За його словами, власна арм?я необх?дна ?С, ?беручи до уваги Рос?ю, Китай ? нав?ть США?. Його тепер ц?лком (на в?дм?ну в?д Юнкера у 2015-му) п?дтримала канцлер ФРН Ангела Меркель, заявивши що ?Сп?льна ?вропейська арм?я покаже св?ту, що м?ж ?вропейськими кра?нами б?льше н?коли не буде в?йни?. Проти виступив прем'?р-м?н?стр Н?дерланд?в Марк Рютте, зазначивши, що НАТО повинно залишатися нар?жним каменем ?вропейсько? оборонно? пол?тики. Заява Макрона прозвучала на тл? виходу США з ядерно? угоди по ?рану та погроз виходу з договору про л?кв?дац?ю ракет середньо? та мало? дальности (п?дписаному м?ж США та СРСР в 1987 роц?, тепер д?йсно? зокрема щодо ?? правонаступниц? Рос??), проти чого виступали ?вропейськ? л?дери. На думку ?вропейських л?дер?в, вих?д США з даних угод посилить нестаб?льн?сть на Близькому Сход?, ?вроп? та в усьому св?т?, в?д чого б?льше постражда? насамперед ?вропа, а не США, кр?м того, це може спровокувати нов? перегони озбро?нь у св?т?. США аргументують св?й вих?д недотриманням ?раном ? Рос??ю в?дпов?дно умов даних договор?в.

14 грудня 2017 року 25 кра?н ?С (ус? кра?ни-члени, за винятком Сполученого Корол?вства, Дан?? та Мальти) запустили програму ?Структурно? сп?впрац? у сфер? оборони та безпеки? (англ. Permanent Structured Cooperation, PESCO), яка розгляда?ться як перший крок на шляху до створення ?вропейського оборонного союзу. Основна ?дея PESCO — п?двищити ефективн?сть у сфер? оборони. Йдеться про усунення дублювань зусиль ? ефективн?ше використання кошт?в. На 2021 р?к запланований запуск ?вропейського оборонного фонду (англ. European Defence Fund), у його рамках ?вроком?с?я запропонувала протягом семи рок?в вид?лити 13 м?льярд?в ?вро на сп?льн? про?кти з розробки нових озбро?нь ? технолог?й.

17 червня 2019 року м?н?стри оборони Н?меччини, Франц?? та ?спан?? затвердили найб?льший у ?вроп? оборонний про?кт — систему ведення пов?тряних бо?в майбутнього, яка ма? бути готова до бойового використання до 2040 року. Система включатиме не лише бойов? л?таки, але також супров?дн? загони безп?лотник?в, флагманськ? ? патрульн? л?таки, наземн? станц?? ? супутники. Загальна варт?сть про?кту оц?ню?ться в суму до 50 м?льярд?в ?вро. Також цього ж дня м?н?стри закордонних справ ? оборони вс?х 28 кра?н ?вросоюзу затвердили ?Глобальну стратег?ю ?С?, у як?й описан? сп?льн? оборонн? та безпеков? спроможност? та розглянут? шляхи подальшого зм?цнення рол? ?вросоюзу як глобального гравця.

Культура

Культурне сп?вроб?тництво м?ж державами-членами було ?нтересом ?С з моменту включення його як компетенц?? громади до Маастрихтського договору. Д??, вжит? ?С у культурн?й сфер?, включають семир?чну програму ?Культура 2000?, зах?д ??вропейський м?сячник культури? та так? оркестри, як Молод?жний оркестр ?вропейського Союзу. Програма ?вропейсько? столиц? культури щороку в?дбира? одне чи к?лька м?ст для сприяння культурному розвитку цього м?ста.

Спорт

Асоц?ац?я футболу на сьогодн?шн?й день ? найпопулярн?шим видом спорту в ?вропейському Союз? за к?льк?стю заре?строваних гравц?в. ?нш? види спорту, у яких найб?льше учасник?в клуб?в — це тен?с, баскетбол, плавання, легка атлетика, гольф, г?мнастика, к?нн? види спорту, гандбол, волейбол та в?трильний спорт.

За спорт в?дпов?дають головним чином держави-члени та ?нш? м?жнародн? орган?зац??, а не ?С. ?сну? певна пол?тика ?С, яка вплинула на спорт, наприклад, в?льне пересування роб?тник?в, яке було основою р?шення Босмана, яке забороняло нац?ональним футбольним л?гам встановлювати квоти для ?ноземних гравц?в ?з ?вропейським громадянством.

Л?сабонський догов?р вимага? будь-якого застосування економ?чних норм з урахуванням специф?чного характеру спорту та його структур на основ? добров?льно? д?яльност?. Це в?дбулося за лоб?юванням кер?вних орган?зац?й, як-от М?жнародний ол?мп?йський ком?тет та Ф?ФА, через заперечення щодо застосування принцип?в в?льного ринку до спорту, що призвело до зб?льшення розриву м?ж багатими та б?дними клубами. ?У ф?нансу? програму для тренер?в ?зра?льського, йорданського, ?рландського та британського футболу в рамках про?кту Football 4 Peace.

Символи

Використовуваний прапор — прапор ?вропи, який склада?ться з кола з 12 золотих з?рок на блакитному тл?. Спочатку розроблений у 1955 роц? для Ради ?вропи, прапор був прийнятий ?вропейськими Сп?втовариствами, попередниками нин?шнього Союзу, в 1986 роц?. Рада ?вропи дала прапору символ?чний опис у наступних терм?нах, хоча оф?ц?йний символ?чний опис, прийнятий ?С, не м?стить посилання на ?зах?дний св?т?:

На тл? блакитного неба зах?дного св?ту з?рки символ?зують народи ?вропи у форм? кола, знака союзу. К?льк?сть з?рок незм?нно дванадцять, ф?гура дванадцять - символ досконалости ? ц?л?сности.

—?Рада ?вропи. Париж, 7–9 грудня 1955.

?вропа та бик на грецьк?й ваз?, приблизно 480 р. до н. нац?ональний музей Таркв?н??, ?тал?я

?Об'?днан? у р?зноман?тт?? було прийнято дев?зом Союзу у 2000 роц?, вибравши його серед пропозиц?й, поданих учнями школи. З 1985 року днем ??прапора Союзу ? День ?вропи, 9 травня (дата декларац?? Шумана 1950 року). Г?мн Союзу — це ?нструментальна верс?я прелюд?? до Оди до радости, 4-? частини дев'ято? симфон?? Людв?га ван Бетховена. Г?мн був прийнятий л?дерами ?вропейського Сп?втовариства в 1985 роц? ? в?дтод? звучав оф?ц?йно. Окр?м ?менування континенту, грецьку м?фолог?чну ф?гуру ?вропи часто використовували як уособлення ?вропи. Знана з м?фу, у якому Зевс спокуша? ?? в образ? б?лого бика, ?вропа також згаду?ться стосовно нин?шнього Союзу. Стату? ?вропи та бика прикрашають к?лька установ Союзу, а ?? портрет видно на сер?? банкнот ?вро 2013 року. Бик, з? свого боку, зображений на вс?х картках посв?дки на проживання.

Карл Великий, також знаний як Карл Великий (лат. Carolus Magnus), а згодом визнаний Pater Europae (?Батьком ?вропи?), ма? символ?чне значення для ?вропи. Ком?с?я назвала одну з? сво?х центральних буд?вель у Брюссел? на честь Карла Великого, а м?сто Ахен з 1949 року присуджу? прем?ю Карла Великого чемп?онам ?вропейського об'?днання. З 2008 року орган?затори ц??? прем?? сп?льно з ?вропейським парламентом присуджують молод?жну прем?ю Карла Великого на знак визнання под?бних зусиль молодих людей.

ЗМ?

Свобода ЗМ? ? основним правом, яке поширю?ться на вс? держави-члени ?вропейського Союзу та його громадян, як це визначено в Харт?? ?С про основн? права, а також ?вропейськ?й конвенц?? з прав людини^:1 У процес? розширення ?С гарантування свободи ЗМ? назива?ться ?ключовим показником готовност? кра?ни стати частиною ?С?.

Б?льш?сть засоб?в масово? ?нформац?? в ?вропейському Союз? ? нац?онально ор??нтованими, хоча деяк? ЗМ?, що зосереджуються на ?вропейських справах, з'являються з початку 1990-х рок?в, як-от Euronews, Eurosport, EUobserver, EURACTIV або Politico Europe. ARTE ? загальнодоступною франко-н?мецькою телев?з?йною мережею, яка просува? програмування в галуз? культури та мистецтв. 80 % ?? програм пропонуються в однаков?й пропорц?? двома компан?ями-членами, тод? як решта забезпечу?ться ?вропейською групою економ?чних ?нтерес?в ARTE GEIE та ?вропейськими партнерами каналу.

Програма ?С ?МЕД?А? п?дтриму? ?вропейськ? популярн? к?но- та авд?ов?зуальн? галуз? з 1991 року. Вона забезпечу? п?дтримку в розробц?, просуванн? та розповсюдженн? ?вропейських твор?в у ?вроп? та за ?? межами.

Вплив

Ейфелева вежа, прикрашена прапором ?вропи

?вропейський Союз справив значний позитивний економ?чний вплив на б?льш?сть держав-член?в. Зг?дно з досл?дженням держав-член?в, як? вступили з 1973 по 2004 р?к у 2019 роц?, ?без ?вропейсько? ?нтеграц?? доходи на душу населення були б у середньому приблизно на 10 % нижчими за перш? десять рок?в п?сля вступу в ?С?. Грец?я була винятком, про яке пов?домляло досл?дження, яке проводило анал?з до 2008 року, ?щоб уникнути незрозум?лих насл?дк?в св?тово? ф?нансово? кризи?.

?вропейський Союз сприяв миру в ?вроп?, зокрема, заспокоюючи прикордонн? суперечки, ? поширюючи демократ?ю, особливо шляхом заохочення до демократичних реформ у кра?нах-членах Сх?дно? ?вропи п?сля розпаду СРСР. Учений Томас Р?сс писав у 2009 роц?, ?у л?тератур? щодо Сх?дно? ?вропи ?сну? консенсус щодо того, що перспектива членства в ?С мала величезний як?рний ефект для нових демократ?й?. Однак Р. Дан?ель Келемен стверджу?, що ?С виявився корисним для л?дер?в, як? контролюють демократичне в?дступлення, оск?льки ?С неохоче втруча?ться у внутр?шню пол?тику, да? авторитарним урядам кошти, як? вони можуть використовувати для зм?цнення сво?х режим?в, а також через свободу пересування в межах ?С дозволя? р?зним громадянам залишати кра?ни, що в?дступають. У той же час, союз забезпечу? зовн?шн? обмеження, яке не дозволя? м'яким авторитарним режимам переростати у жорстку диктатуру.

Укра?на та ?С

Першим договором що регулював стосунки Укра?ни та ?вропейського Союзу була Угода про партнерство та сп?вроб?тництво п?дписана 16 червня 1994 року.

В?ктор Ющенко та Ангела Меркель на сам?т? ?вропейсько? народно? парт??, 21 червня 2007 року. П?сля перемоги Помаранчево? революц?? в ?С вперше широко заговорили про ?вропейськ? перспективи Укра?ни.

У 2005 роц?, п?сля перемоги Помаранчево? революц??, Президент Укра?ни В?ктор Ющенко заявив, що членство в ?С ? стратег?чною метою зовн?шньо? пол?тики Укра?ни. Ус? фракц?? у Верховн?й Рад? Укра?ни V скликання 2006—2007 рок?в (окр?м комун?ст?в — 5 % м?сць) п?дтримали найшвидше при?днання до ?С, зокрема перех?д до т?сн?ших форм ?нтеграц?? (перший крок — створення зони в?льно? торг?вл? в?дразу п?сля вступу до СОТ, що було запропоновано ?С у 2006 роц?).

У жовтн? 2005 р. президент ?вроком?с?? Жозе Мануел Баррозу заявив, що майбутн? Укра?ни — у ?С. Проте 9 листопада 2005 року в опубл?кован?й нов?й стратег?? ?С було сказано, що вступ Румун??, Болгар??, Хорват?? й ?нших кра?н колишньо? Югослав?? може блокувати можлив?сть майбутнього вступу Укра?ни, Б?лорус? ? Молдови. Ком?сар ?С з розширення Олл? Рен заявив, що ?С ма? бути обережним ?з надто великим розширенням ? що нараз? план розширення вигляда? вкомплектованим.

У березн? 2007 року було розпочато переговори щодо нового базового договору м?ж Укра?ною та ?С на зам?ну чинно? Угоди про партнерство та сп?вроб?тництво. 12 липня 2007 року ?вропарламент у Страсбурз? ухвалив р?шення висловити п?дтримку надання Укра?н? перспективи членства в ?вросоюз?. В?дпов?дне р?шення було прийняте за результатами обговорення допов?д? депутата М?хала Томаша Кам?нськ? щодо мандату на переговори з Укра?ною про нову поглиблену угоду — Угоду про асоц?ац?ю м?ж Укра?ною та ?С. Переговори щодо ц??? угоди були зак?нчен? в грудн? 2011 року, однак ?? остаточне п?дписання загальмувалося на тл? пог?ршення в?дносин Укра?ни та ?С п?д час президентства В?ктора Януковича. ?вропейськ? чиновники часто звинувачували укра?нську владу в пог?ршенн? громадянських прав, свободи слова, пересл?дуванн? опозиц?? та ?нших основоположних демократичних принцип?в в Укра?н?.

?вромайдан та наступна п?сля цього рос?йська агрес?я, на думку багатьох, остаточно закр?пили курс Укра?ни на ?нтеграц?ю з ?С.

В?д початку президентства Януковича, в Укра?н? оф?ц?йно продовжувалася пол?тика ?вропейсько? ?нтеграц??, однак 21 листопада 2013 року Уряд Азарова раптово пов?домив про призупинення п?дготовки до укладання угоди про асоц?ац?ю м?ж Укра?ною та ?С. Це викликало про?вропейськ? протестн? акц?? в Укра?н? п?д назвою ?вромайдан який згодом перер?с у ширшу Революц?ю г?дност? — за демократичн? права та проти корупц?? в кра?н?. Насл?дком под?й, п?д час яких загинуло 128 людей, стала повна зм?на пол?тичного кер?вництва в Укра?н? та в?дновлення активно? ?вро?нтеграц?йно? пол?тики. Також одразу п?сля цього почалася рос?йська збройна агрес?я проти Укра?ни.

27 лютого 2014 року, п?сля под?й ?вромайдану, ?вропарламент ухвалив резолюц?ю у як?й вперше йдеться про те, що Укра?на ма? право стати повноправним членом ?вросоюзу. У н?й зазначено, що п?дписання Угоди про асоц?ац?ю не ? к?нцевою метою партнерства з Ки?вом ? в?дпов?дно до Статуту ?С вс? ?вропейськ? кра?ни, включаючи Укра?ну, ?мають довгострокову можлив?сть подавати заявку на членство в ?С?. 21 березня 2014 року було п?дписано пол?тичну частину угоди про асоц?ац?ю м?ж Укра?ною та ?С, а 27 червня цього ж року — економ?чну. У д?ю угода вступила з 1 листопада 2014 року. 11 червня 2017 року почав д?яти безв?зовий режим м?ж Укра?ною та ?вропейським Союзом.

П?сля под?й 2014 року, висловлювалися р?зн? думки та прогнози щодо терм?н?в можливого вступу Укра?ни в ?С. 3 березня 2016 року, глава ?вроком?с?? Жан-Клод Юнкер, напередодн? референдуму в Н?дерландах щодо асоц?ац?? Укра?ни ? ?С, висловив думку що Укра?на не зможе стати членом ?С у найближч? 20—25 рок?в. Натом?сть Прем'?р-м?н?стр Укра?ни, Володимир Гройсман, 1 липня 2016 висловив упевнен?сть у тому, що Укра?на стане членом ?С через 10 рок?в. Тод? ж у МЗС Н?меччини заявили, що не бачать перспектив членства Укра?ни у ?С в осяжному майбутньому, зазначивши про багато невир?шених питань, зокрема в тому, що стосу?ться подолання корупц??.

9 с?чня 2019 року М?н?стр закордонних справ Укра?ни Павло Кл?мк?н назвав ман?пуляц??ю як тих, хто говорить, що Укра?на може вступити в ?С за р?к-два, так ? тих, що це можливо не ран?ше як за 25—30 рок?в, додавши:

Це залежить найперше в?д нас. Нам потр?бно продовжити зм?ни в ц?й кра?н?… ? це йдеться не просто про реформи, а про фундаментальн? зм?ни в ц?й кра?н?. Чим краще ми будемо виконувати Угоду про асоц?ац?ю, чим краще ми будемо перебирати ?вропейськ? стандарти, тим швидше ми набудемо членства в ?вропейському Союз? п?сля того, як отрима?мо ?вропейську перспективу. Я вважаю що це можна зробити д?йсно в середньостроков?й перспектив?.

В?н зазначив що це залежить ? в?д ?вропейського Союзу, в?д ?настро?в як? в?дбуваються там? але ?головне залежить в?д нас?.

П?д час 23-го сам?ту Укра?на — ?вропейський Союз, 12 жовтня 2021 року прем'?р-м?н?стр Укра?ни Денис Шмигаль, в?цепрезидент ?вропейсько? ком?с??, високий представник ?вропейського Союзу ?з закордонних справ та безпеково? пол?тики Жозеп Боррель та надзвичайний ? повноважний посол Словен?? в Укра?н? Томаж Менц?н п?дписали угоду м?ж Укра?ною та ?вропейським Союзом ? його державами-членами про Сп?льний ав?ац?йний прост?р.

28 лютого 2022 року, невдовз? п?сля рос?йського вторгнення, Укра?на подала заявку на членство в ?С. 23 червня 2022 року на сам?т? ?С Укра?на оф?ц?йно отримала статус кандидатки на вступ до ?С. 14 грудня 2023 року ?вропейська рада вир?шила розпочати переговори про вступ Укра?ни до ?вропейського Союзу.

28 кв?тня 2024 року Президент Укра?ни Володимир Зеленський пов?домив, що Укра?на виконала вс? умови для реального початку перемовин щодо вступу до ?вросоюзу. 21 червня 2024 року Рада ?вропейського Союзу ухвалила переговорн? рамки для початку перемовин про вступ Укра?ни та Молдови до ?С. Переговори про вступ стартували 25 червня о 15:30 з початку м?журядово? конференц??.

Угода про асоц?ац?ю та Порядок денний асоц?ац??

Станом на 2021 р?к, основним документом що регулю? в?дносини Укра?ни та ?С ? Угода про асоц?ац?ю м?ж Укра?ною та ?вропейським Союзом, яка набрала чинност? 1 листопада 2014 року, юридично? сили набула з 1 вересня 2017 року. Ця угода стала наступним етапом у зближенн? Укра?ни та ?С (п?сля Угоди про партнерство та сп?вроб?тництво) та да? змогу перейти в?д партнерства ? сп?вроб?тництва до пол?тично? асоц?ац?? та економ?чно? ?нтеграц?? двох стор?н.

Угода про асоц?ац?ю нал?чу? понад тисячу стор?нок, а за сво?ю структурою склада?ться з преамбули, семи частин, 43 додатк?в та 3 протокол?в. У частин? ?Преамбула, загальн? ц?л? та принципи? описане зокрема визнання з боку ?С ?вропейського вибору та ?вропейських устремл?нь Укра?ни як ?вропейсько? кра?ни, що под?ля? з ?С сп?льну ?стор?ю ? сп?льн? ц?нност?, а також визначен? ц?л? Угоди, серед яких — створення асоц?ац??, поступове зближення м?ж Укра?ною та ?С на основ? сп?льних ц?нностей, поглиблення економ?чних та торговельних в?дносин, зокрема шляхом створення зони в?льно? торг?вл?, посилення сп?вроб?тництва у сфер? юстиц??, свободи ? безпеки. Закр?плюються основн? принципи, як? лежатимуть в основ? асоц?ац??, передус?м забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принцип?в суверен?тету ? територ?ально? ц?л?сност?, непорушност? кордон?в ? незалежност?. П?дкреслю?ться, що подальш? в?дносини м?ж Укра?ною та ?С базуватимуться також на принципах в?льно? ринково? економ?ки, верховенства права, ефективному урядуванн? тощо.

1 с?чня 2016 року набула чинност? Угода про зону в?льно? торг?вл? м?ж Укра?ною та ?С (ЗВТ) яка передбача? сутт?ву л?берал?зац?ю торг?вл? (усунення тариф?в чи квот) м?ж сторонами, гармон?зац?ю законодавства ? нормативно-регуляторно? бази. Створення ЗВТ м?ж Укра?ною та ?С в?дбуватиметься поступово, протягом 10 рок?в. Станом на 2019 р?к, створення дано? ЗВТ вже позитивно вплинуло на торг?влю Укра?ни з ?С та часткову компенсац?ю в?д втрати рос?йського ринку. Так, за даними Держстату Укра?ни, якщо сукупний експорт укра?нських товар?в ? послуг до ?С становив 15,9 млрд дол. США у 2015 роц? та 16,5 млрд у 2016-му, то у 2017—2018 роках в?н вир?с до 20,9 та 24,1 млрд в?дпов?дно (зростання на 51 %). У той час у кра?ни СНД укра?нський експорт у ц? роки становив 11,3, 9,7, 10,6 та 10,7 млрд в?дпов?дно (пад?ння на 5 %), у кра?ни Аз?? 13,5, 12,9, 14,2 та 15,2 млрд (зростання на 12 %) а загалом в ус? кра?ни св?ту 47,8, 46,2, 53,9 та 58,9 млрд (зростання на 23 %). За ц? роки частка ?С в експорт? Укра?ни зросла з 33 % до 40 %. Частка ?С в ?мпорт? Укра?ною товар?в ? послуг залишилася практично без зм?н — на р?вн? 42 %, але в розм?рах зб?льшилася на 46 % (з 18 млрд дол. США у 2015 роц? до 26,5 млрд у 2018-му).

11 червня 2017 року почав д?яти Безв?зовий режим м?ж Укра?ною та ?вропейським Союзом. В?н дозволя? громадянам Укра?ни, як? мають б?ометричн? паспорти, без попереднього оформлення в?з при?жджати з д?ловою чи туристичною метою або в с?мейних справах на терм?н до 90 дн?в протягом 180-денного пер?оду до 26 з 28 кра?н ?С (ус?, за винятком Сполученого Корол?вства й ?рланд??) та 4 ?нших член?в Шенгенсько? зони (?сланд?я, Норвег?я, Швейцар?я ? Л?хтенштейн). За даними Державно? м?грац?йно? служби Укра?ни, за два роки ?снування, безв?зом ?з кра?нами ?С скористалися майже 3 м?льйони укра?нц?в. П?сля запровадження безв?зу з ?С, Укра?на також п?дписала аналог?чн? угоди з багатьма ?ншими кра?нами, бо якщо у 2016 роц? громадяни Укра?ни могли в?льно ?здити у 81 кра?ну св?ту, то, станом на червень 2019-го, ?х к?льк?сть зросла до 128.

7 вересня 2017 року Президент Укра?ни Петро Порошенко у посланн? до Верховно? Ради Укра?ни назвав головним пр?оритетом Укра?ни на ?? шляху до ?вро?нтеграц?? виконання Угоди про асоц?ац?ю. Також у промов? в?н вид?лив наступн? п'ять завдань:

• Асоц?ац?я ?з Шенгенською зоною. Йдеться, по сут?, про членство Укра?ни в Шенгенськ?й зон?. Для кра?ни поза межами ?вросоюзу такий формат ма? назву ?асоц?ац?я з Шенгеном?. Саме так? стосунки мають ?з ?С Швейцар?я, ?сланд?я або Норвег?я. Це, якщо станеться, фактично означатиме руйнац?ю зах?дного кордону Укра?ни, який стане точно таким прозорим, як кордон м?ж Франц??ю ? Н?меччиною чи Н?меччиною ? Польщею. На думку анал?тик?в, це завдання може виявитися ще складн?шою метою, ан?ж членство в ?С. Для прикладу, станом на 2018 р?к, так? найнов?ш? члени ?С як Хорват?я, Румун?я, Болгар?я — дос? не набули повноправного членства у Шенген?, м?ж ними ? рештою кра?н ?С дос? ?сну? прикордонний контроль.
• При?днання до митного союзу ?С. Митний союз з ?С означа?, що кра?на повн?стю синхрон?зу? сво? митне законодавство з ?вропейським, торг?вля з кра?нами ?С ста? безмитною, а у зовн?шн?й торг?вл? починають д?яти т? мита, що встановлен? для держав-член?в ?вросоюзу. Митний союз навряд чи включатиме агропродукц?ю. Станом на 2018 р?к, ? одна кра?на за межами ?С, яка перебува? у митному союз? з ?вросоюзом — Туреччина (з обмеженнями щодо агропродукц?? та торг?вл? послугами).
• При?днання до енергетичного союзу ?С. Означатиме повноц?нне входження до сп?льного енергетичного ринку ?С та при?днання до сп?льно? зовн?шньоенергетично? пол?тики. Це серед ?ншого мало би передбачати ? укра?нський голос в ухваленн? сп?льних р?шень про ?вропейську енергетичну безпеку, зокрема у в?дносинах ?з Рос??ю. (див. також Енергетична пол?тика ?вропейського Союзу).
• Вступ у д?ю сп?льного ав?ац?йного простору. Означа? формування сп?льного ав?ац?йного простору м?ж державами-членами ?С та Укра?ною, який заснований, зокрема, на ?дентичних правилах у сфер? безпеки польот?в, ав?ац?йно? безпеки, управл?ння пов?тряним рухом, захисту навколишнього середовища, захисту прав споживач?в, систем комп'ютерного бронювання, а також, що стосу?ться соц?альних норм в ав?ац?йн?й галуз?. Станом на 2018 р?к, угода ? фактично готовою, але заблокована для остаточного п?дписання через сп?р Сполученого Корол?вства та ?спан?? щодо статусу Г?бралтару.
• Вступ до ?диного цифрового ринку. ? складовою частиною Угоди про асоц?ац?ю, означа? гармон?зац?ю законодавства у галуз? ?нформац?йно-комун?кативних технолог?й, телекомун?кац?й, електронних послуг та торг?вл? тощо. Серед конкретних досягнень означатиме, наприклад, скасування (або зменшення) плати за роум?нг м?ж Укра?ною та членами ?С.

За словами Порошенка,

Реал?зац?я цих ?н?ц?атив фактично перетворить сх?дн? кордони Укра?ни на сх?дн? кордони ?вросоюзу ще до того, як ми де-юре при?дна?мося до Союзу… ? тод? членство стане лише формальним питанням часу.

На думку директора ??вропейсько? програмно? ?н?ц?ативи?, Дмитра Шульги, Укра?н? сл?д було б визначити дв? амб?тн? ?мега?де?? щодо ?? ?нтеграц?? до ?С: Першою ? повна економ?чна ?нтеграц?я до ?С шляхом входження Укра?ни до ?вропейсько? економ?чно? зони, що для прикладу ? зараз у Норвег?? або Швейцар??. На думку експерта це б б?льше в?дпов?дало укра?нським ?нтересам ан?ж митний союз. Другою ? повна реал?зац?я принципу пол?тично? асоц?ац?? з ?С що вже прописано в Угод? про асоц?ац?ю. ?? реал?зац?я означатиме виконання першого ?копенгагенського критер?ю? членства у ?С — наявн?сть у кра?ни-кандидата стаб?льно? та д??во? демократ?? та гарантування дотримання ключових прав та свобод на сво?й територ??. Таке визнання дало б Укра?н? змогу з впевнен?стю п?д?йти до р?шення про подання заявки на початок переговор?в про вступ до ?С у майбутньому.

У березн?-кв?тн? 2019 року новообраний Президент Укра?ни Володимир Зеленський п?д час сво?? передвиборчо? компан?? заявляв про п?дтримку ?вро?нтеграц?йного курсу Укра?ни, а серед конкретних крок?в для цього пропонував проведення референдуму щодо членства в ?С та створення оф?су з координац?? процесу ?вро?нтеграц?? всередин? Каб?нету М?н?стр?в, щоб пришвидшити ?мплементац?ю Угоди про асоц?ац?ю.

Сусп?льна думка

За даними соц?олог?чних опитувань, станом на 2007 р?к абсолютна б?льш?сть укра?нц?в (55 %) п?дтримували вступ Укра?ни до ?вропейського Союзу. При цьому 25 % були проти вступу Укра?ни до ?С, а 20 % не змогли визначитись щодо цього питання.

За даними досл?дження, проведеного у 2011 роц?, б?льш?сть жител?в Укра?ни п?дтримують п?дписання угоди про Зону в?льно? торг?вл? з ?вросоюзом. Зг?дно з результатами досл?дження, 56 % опитаних укра?нц?в п?дтримують п?дписання угоди про ЗВТ з ?вросоюзом. Водночас 30 % укра?нц?в одночасно п?дтримують п?дписання угоди про ЗВТ з ?вросоюзом ? вступ Укра?ни в Митний союз. Проте, респонденти оц?нюють, що п?дписання угоди про ЗВТ виг?дн?ше (39 %), н?ж вступ до ТЗ (34 %).

За результатами опитування, проведеного групою Рейтинг у с?чн? 2016 року, 59 % громадян Укра?ни п?дтримують вступ Укра?ни до ?С, проти висловилися 22 %, решта (19 %) або не визначилися або не брали б участ? в референдум? на таке питання.

За результатами опитування, проведеного групою Соц?опрогноз у травн? 2018 року, 59,4 % укра?нц?в п?дтримують вступ Укра?ни до ?С, проти — 17,1 %. 10,7 % опитаних не брали участ? у волевиявленн?, ще 12,8 % не змогли в?дпов?сти на питання.

За даними опитування, проведеного в 2007 роц?, 55 % респондент?в у Н?меччин?, Франц??, Сполученому Корол?вств?, ?тал??, ?спан?? та Польщ? п?дтримували вступ Укра?ни до ?С якщо Укра?на викона? необх?дн? для цього умови. 34 % були проти вступу Укра?ни до ?С. Вступ до ?С Рос??, Туреччини та Марокко п?дтримували в?дпов?дно 45 %, 40 % та 35 % респондент?в.

За даними опитування, проведеного в 2017 роц? в Н?меччин?, Франц??, ?тал??, Литв?, Сполученому Корол?вств?, Польщ? та Н?дерландах, п?дтримали вступ Укра?ни до ?С 48 % опитаних респондент?в, не п?дтримали 52 %. Основн? аргументи проти вступу Укра?ни до ?С — загальне небажання розширення ?С (незалежно в?д кра?ни-кандидата), б?дн?сть Укра?ни (побоювання надм?рного навантаження на бюджет ?С), недостатня демократичн?сть ? корупц?я (ризик поширення укра?нсько? корупц?? на решту Союзу). Основн? аргументи за вступ Укра?ни до ?С: Укра?на — це частина ?вропи, вступ до ?С посилить демократ?ю в Укра?н?, заохочуватиме укра?нц?в п?д час конфл?кту з Рос??ю ? зб?льшить економ?чн? в?дносини з ?С. Щодо терм?н?в вступу Укра?ни до ?С, 56 % респондент?в думають (незалежно чи вони за чи проти), що це в?дбудеться ?впродовж 10 рок?в або ран?ше?, 23 % — ?не ран?ше, н?ж через 15—20 рок?в?, решта 21 % — ?н?коли?. У пор?внянн? з ?ншими г?потетичними кандидатами Укра?на продовжу? мати найвищий р?вень п?дтримки ?нтеграц?? в ?С: вступ до ?С Рос??, Туреччини та Марокко п?дтримали в?дпов?дно 33 %, 21 % та 26 % респондент?в.

П?сля початку повномасштабного рос?йського вторгнення у 2022 роц? п?дтримка вступу до ?С р?зко зросла. Зокрема, за даними Соц?олог?чно? групи ?Рейтинг? у перш? дн? вторгнення (з 24 лютого) в?дбувся р?ст п?дтримки з 68 % до 86 %, дал? р?ст продовжився ? станом на к?нець березня 2022 року п?дтримка склала 91 % — абсолютний рекорд за вс? роки досл?джень.

Див. також

• ?вропейська асоц?ац?я в?льно? торг?вл?
• ?вропейська валютна система
• Агентства ?вропейського Союзу
• Еколог?чна пол?тика ?С
• ?вропейська ?нтеграц?я
• ?вропе?зм
• ?вропоцентризм
• ?вропейська мр?я
• ?вроскептицизм
• ?вропа р?зних швидкостей
• Процес стаб?л?зац?? й асоц?ац?? ?С
• ?вропейськ? роки

Посилання та л?тература

• Азбука ?вропейсько? ?нтеграц?? / ?. Яковюк, Л. Трагнюк, В. Меделя?в. — Х. : Апекс+, 2006. — 168 с.
• В?днянський С. В., Мартинов А. Ю. Об'?днана ?вропа в?д мр?? до реальност?. ?сторичн? нариси про батьк?в-засновник?в ?вропейського Союзу. — К.: Вид-во Ки?во-Могилянська академ?я, 2011. — 395 с.
• Дайнен Д. Дедал? м?цн?ший союз: курс ?вропейсько? ?нтеграц??. — К.: К. ?. С., 2006. — 696 с.
• Консол?дован? верс?? Договору про ?вропейський Союз та Договору про функц?онування ?вропейського Союзу (Л?сабонський догов?р). [Арх?вовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
• ?вропейський Союз [Арх?вовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• ?вропейський Союз: ?стор?я ? засади функц?онування: навч. пос?б. / В. В. Коп?йка, Т. ?. Шинкаренко; за ред. Л. В. Губерського. — 2-ге вид., виправл. ? доповн. — К.: Знання, 2012. — 759 с. — (Вища осв?та ХХ? стол?ття). — ISBN 978-966-346-937-9.
• ?вропейський Союз. Консол?дован? договори. — К.: Port-royal, 1999.
• ?вропейський Союз у XXI стол?тт?: функц?онування та розвиток: монограф?я / В. С. Загорський, О. Я. Крас?вський, О. С. Киричук, П. В. Когут, О. П. Котовська; ред.: В. С. Загорський, О. Я. Крас?вський; Нац. акад. держ. упр. при Президентов? Укра?ни. — Льв?в: ЛР?ДУ НАДУ, 2016. — 631 c. 
• ?С у кишен?: дов?дник ?з ?вропейсько? ?нтеграц?? Укра?ни [Арх?вовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.] / Фонд Конрада Аденауера ; Акад. укра?нсько? преси ; передм. Габр?еле Бауманн. — 4-те вид, випр. ? допов. — Ки?в: Фонд Конрада Аденауера, 2012. — 74 с.
• Ильин Ю. Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза. — Харьков: Консум, 1998. — 156 с. (рос.) (також: М.: Спарк, 2002. — 115 с. — ISBN 5-88914-181-3)
• ?стор?я ?вропейсько? ?нтеграц?? в?д Римсько? ?мпер?? до ?вропейського Союзу: монограф?я / за заг. ред. ?. В. Яковюка. — К. : Ред. журн. ?Право Укра?ни? ; Х. : Право, 2013. — 208 с.
• Нестерович В. Ф. Лоб?ювання у правотворчому процес? ?вропейського Союзу / В. Ф. Нестерович. Укра?нське право. 2007. № 1 (20). С. 242—256.
• Нестерович В. Ф. Роль та м?сце лоб?ювання у ?вропейському ?нтегруванн? Укра?ни / В. Ф. Нестерович. Бюлетень М?н?стерства юстиц?? Укра?ни. 2009. № 3. — С. 32—42.
• Нестерович В. Ф. ?нституц?йне оформлення суб'?кт?в впливу громадськост? на прийняття нормативно-правових акт?в у ?вропейському Союз? [Арх?вовано 10 кв?тня 2022 у Wayback Machine.] / В. Ф. Нестерович. Проблеми правознавства та правоохоронно? д?яльност?. 2010. № 3. — С. 54—64.
• Нестерович В. Ф. Конституц?йно-правове регулювання ?нституту лоб?ювання у ?вропейському Союз? / В. Ф. Нестерович. В?сник Луганського державного ун?верситету внутр?шн?х справ ?мен? Е. О. Д?доренка. 2011. № 3. — С. 27—39.
• Нестерович В. Ф. Реал?зац?я права петиц?й на р?вн? ?вропейського Союзу [Арх?вовано 10 кв?тня 2022 у Wayback Machine.] / В. Ф. Нестерович. Публ?чне право. 2016. № 2. — С. 33—40.
• Пол?толог?чний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герас?на, В. Л. Погр?бна, ?. О. Пол?щук та ?н. За ред. М. П. Треб?на. — Х.: Право, 2015.
• Посельський В. ?вропейський Союз: ?нституц?йн? основи ?вропейсько? ?нтеграц??. — К. : Смолоскип, 2002. — 168 с.
• Тод? Ф. Нарис ?стор?? ?вропейського Союзу / пер. з англ. М. Марченко. — К.: К. ?. С., 2001. — 136 с.
• Grygoriy Shamborovskyi Анал?з вза?мозв'язку ступеня ?нтегрованост? з? зростанням добробуту населення в кра?нах — членах ?С, НАФТА, АСЕАН, МЕРКОСУР // Сх?д. № 5(145) (2016)

Посилання

• europa.eu [Арх?вовано 10 вересня 2008 у Wayback Machine.] — оф?ц?йний ?нтернет-портал ?вропейського Союзу
• Представництво ?вропейського Союзу в Укра?н? [Арх?вовано 10 с?чня 2016 у Wayback Machine.]
• Глосар?й терм?н?в ?вропейського Союзу [Арх?вовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]